В Європейській федерації журналістів закликали Україну переглянути формат телемарафону
Джерело: заява EFJ
Європейська федерація журналістів (EFJ) приєдналася до своїх партнерів Швидкого реагування на свободу ЗМІ (MFRR), щоб висвітлити нинішні проблеми зі свободою преси в Україні протягом двох років після початку повномасштабного вторгнення Росії. У межах проєкту MFRR українську владу закликали серйозно переглянути формат телемарафону “Єдині новини” та обговорити можливість його закриття.
Відповідно заяву опублікували на сайті Європейської федерації журналістів.
Зауважується, що попри те, що спочатку Україна поспішила об’єднатися на тлі збройної агресії росіян, відкинувши внутрішні конфлікти та суперечки, клімат довіри між офіційними особами та незалежними ЗМІ, видається, серйозно погіршився через два роки.
Зокрема у заяві нагадали про стеження СБУ за журналістами Bihus.Info, журналістом Євгеном Шульгатом “Слідство.Info” та спроби залякування розслідувача проєкту “Наші гроші” Юрія Ніколова.
Україні порадили створити системні гарантії, щоб запобігти контролю медійників з боку СБУ.
У звіті мовиться, що той факт, що кілька головних телеканалів України продовжують вести спільні випуски новин 24 години на добу, серйозно знижує кількість та якість інформації, яку отримують українські глядачі. Дані засвідчили, що за минулий рік перегляди телемарафону помітно впали, оскільки українці звернулися до анонімних telegram-каналів, щоб почитати те, що сприймається як “справжні” новини.
Водночас експерти EFJ зазначили, що джерела, якими послуговуються анонімні telegram-канали, та спонсорів цих ресурсів часто неможливо визначити. Тому цей відхід від ЗМІ створює серйозну загрозу інформаційній безпеці України, оскільки політична програма анонімних каналів зазвичай залишається невідомою. Крім того, Telegram має відносно м’яку політику щодо ненависті та іншого проблемного та маніпулятивного контенту.
З цієї причини ми закликаємо українську владу серйозно переглянути формат “єдиного новинного телемарафону” та розглянути питання про закриття цього проекту взагалі, як неефективного цільового використання ресурсів, що завдає шкоди інформаційній безпеці України та різноманіттю ЗМІ в країні, – закликали в EFJ.
Раніше Держдеп США вніс національний телемарафон у звіт про порушення прав людини в Україні. У звіті мовиться, що українські закон та Конституція передбачають свободу вираження поглядів, зокрема у ЗМІ, однак українська влада “не завжди поважала ці права”.
- У 2023 році на виробництво контенту для двох телемарафонів – “Єдині новини” та FreeДом – витратили 842,2 млн грн. Кошти витратили Мультимедійна платформа іномовлення України та “Парламентський телеканал “Рада””, які належать до сфери впливу Міністерства культури та інформаційної політики.
- Нещодавно народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що з початку березня Державне підприємство “Мультимедійна платформа іномовлення України” вже замовило послуг зі створення інформаційних програм та аудіовізуального твору на понад 572 млн грн.
- Згідно з опитуванням, яке провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення громадського руху “Чесно”, більшість українців (близько 65%) вважають, що журналісти повинні мати доступ до засідань Верховної Ради навіть у період воєнного стану. Понад 57% громадян підтримують ідею онлайн-трансляцій засідань на телеканалі “Рада”.
- Радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк зазначив, що не бачить підстав для припинення телевізійного марафону “Єдині новини”, оскільки він створювався для транслювання повномасштабного вторгнення Росії, яке ще не припинилося.
- Міжнародна організація “Репортери без кордонів” закликає уряд України відмовитися від участі у спільному телемарафоні “Єдині новини”, який загрожує розмаїттю поглядів у висвітленні інформації.
- На початку лютого 2024 року, за даними опитування, 36% українців довіряють телемарафону “Єдині новини”, тоді як 47% виявили свою недовіру.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.