Валерій Пекар, коментуючи перший «Оскар» України, наголосив на важливості семантичної війни

Джерело: Валерій Пекар/Facebook

Український підприємець, громадський діяч, співзасновник платформи “Нова країна” Валерій Пекар, коментуючи перемогу стрічки Мстислава Чернова “20 днів у Маріуполі” в категорії “Найкращий повнометражний документальний фільм” за версією кінопремії “Оскар”, наголосив на важливості семантичної війни.

У такий спосіб Пекар відповів на допис громадського діяча Дениса Блощинського, у якому йдеться про те, що “потужні гібридні атаки росіян, наслідками яких стає аж занадто багато розрізнених подій – від польських прикордонних бунтів фермерів та логістів до вишуканих промов європейських аристократів та інтерв’ю Папи, втриманні коаліцій на підтримку, пошук та постачання зброї – все це неможливо вирішити виключно дипломатичним шляхом та демонстрацією прогресу в реформах чи ходу подій на полі боя”.

“Попри всі жахіття, які відбуваються сьогодні на нашій землі, всі страждання, провісником яких були кадри першого українського оскароносного фільму, сьогодні ЗСУ, українські волонтери та такі люди, як команда Мстислава Чернова та всі ті, хто вкладав свою силу та енергію в успіх українського фільму у світі – всі ці люди виборюють наше право заявляти від власного імені. Говорити дорослою мовою з дорослими людьми. Не випрошувати заради Христа, не побиратися по всьому світові, а бути в іншій позиції. Все ще дозволяють. Або поки іще дозволяють”, – написав Блощинський.

При цьому він додав, що “про це добре відомо нашим офіційним політикам, хто займався українською дипломатією до повномасштабного вторгнення, в перші місяці та зараз”.

“Театральні фестивалі, маркетингові премії, відзнаки професійних асоціацій, літературні форуми, форуми фантастів та ще сотні, тисячі платформ для комунікацій якісних культурних та мистецьких продуктів. Обговорення, меми, переживання, емпатія, солідарність, відчуття відповідальності, розуміння, включеність та ще тисячі наслідків, відчуттів та емоцій приведуть у світ українські культурні продукти, яким потрібно дати сьогодні зелене світло, для яких потрібно знаходити ресурси та можливості”, – наголосив він.

За словами Блощинського, саме тому “вся та зневага, яка роками плекалася в кулуарах виконавчої влади щодо культурних проєктів та програм, має стати від сьогодні внутрішнім табу як на засіданнях уряду, так і в обговоренні бюджетів розвитку та міжнародної підтримки”.

Своєю чергою, Пекар підтримав позицію громадського діяча. Зокрема він також зауважив, що “і високопосадовці, і далекі від влади громадяни однаково скептично посміхаються (чи навіть насміхаються), коли йдеться про семантичну війну – війну наративів, мемів, власних бачень минулого, теперішнього й майбутнього. Все це не варте нічого порівняно з одним добрим Хаймарсом чи Таурусом”.

“Тільки чомусь настає момент, коли Хаймарсів і Таурусів не дають, коли Трамп обіцяє завершити війну за добу, понтифік пропонує білий прапор, а польські фермери просять Путіна навести лад в Україні. Гроші зависають, в НАТО не запрошують, західна преса повна критичних статей, а “хороші росіяни” тріумфально поширюють свої власні версії подій. І тоді ми починаємо ображатися, скаржитися й звинувачувати”, – зазначив він.

За словами Пекаря, це “наслідки наших власних дій: полем цієї битви є свідомість американців, європейців, азіатів, африканців. Ми самі винні, що втекли з цього поля бою, або сховалися, або стали до бою голіруч, або з одним лише українським прапором в руці, який сам по собі нікого не переконує, бо несе повідомлення лише нам самим”.

У ніч із 10 на 11 березня у Лос-Анджелесі відбулася церемонія нагородження преміями “Оскар-2024”. Перемогу у категорії “Найкращий документальний фільм” здобула стрічка Мстислава Чернова “20 днів у Маріуполі”.