Велика Британія утримається від приєднання до Ради миру, зокрема через Путіна

Джерело: BBC

Глава МЗС Великої Британії Іветт Купер заявила, що її країна поки не приєднуватиметься до Ради миру, зокрема через побоювання можливої участі у ній президента РФ Володимира Путіна

За словами міністерки, Велику Британію запросили приєднатись до ради, але вона “не буде з-поміж підписантів сьогодні” на запланованій церемонії на Всесвітньому економічному форумі у Давосі.

Купер схарактеризувати раду як “юридичний договір, який порушує набагато ширші питання”, аніж першочергова мета ради – припинення війни у Газі.

Запропонований Білим домом устав не згадує палестинську територію, і, ймовірно, має на меті замінити деякі функції ООН.

За словами Купер, Велика Британія отримала запрошення приєднатись до Ради миру та рішуче підтримує план Трампа з 20 пунктів щодо припинення війни у Газі.

Та водночас Купер висловила занепокоєння тим, що до ради також запросили Володимира Путіна.

“Нас також непокоїть участь президента Путіна у розмовах про мир, коли ми досі не бачимо жодних ознак того, що Путін буде прихильником ідеї миру в Україні”.

Міністерка додала, що Путін не виявив ознак готовності “прийти та укласти цю угоду, і саме тут зараз потрібно чинити тиск”.

Думка Купер збігається з думками інших британських міністрів, які останніми днями висловлювали занепокоєння щодо потенційної участі Путіна у раді, зважаючи на триваючу війну РФ проти України.

Масштаби залучення африканських найманців до російського вторгнення виявилися значно більшими, ніж вважалося раніше: розвідка Кенії зафіксувала понад тисячу випадків вербування громадян через підставні фірми.

Попри публічну готовність долучитися до ініціативи Білого дому, Білорусь заявила про неможливість участі у вашингтонському саміті, звинувативши організаторів у недотриманні формальностей.

Харківський окружний адміністративний суд виніс знакове рішення у справі про виключення з військового обліку особи, яка здійснила трансгендерний перехід і зіткнулася з опором з боку представників ТЦК.

Під тиском Вашингтона щодо збільшення оборонних бюджетів, Міністерство оборони Італії розробило стратегію радикального розширення армії, яка передбачає залучення понад 100 тисяч нових військовослужбовців до 2044 року.

Президент США Дональд Трамп встановив десятиденний термін для вирішення іранської ядерної кризи, залишивши відчиненими двері як для “історичної угоди”, так і для масштабної військової операції.