Велика Британія відіграватиме «повну роль» у миротворчих зусиллях щодо України – Стармер

Джерело: Кір Стармер в інтерв’ю Sky News

Велика Британія відіграватиме повну роль у будь-яких мирних переговорах щодо України, зокрема шляхом розгортання британських військ для підтримки миру, заявив прем’єр Кір Стармер.

Стармер заявив, що війна з Росією пов’язана не лише з “суверенітетом в Україні”, а й з впливом, який протистояння мало на Велику Британію, включаючи кризу вартості життя.

Нещодавно обраний 47-м президентом США Дональд Трамп зауважив, що домагатиметься мирної угоди між Росією та Україною протягом 100 днів. Разом з тим, деякі європейські лідери побоюються, що підштовхування Києва до угоди може призвести до того, що Україна віддасть частину своєї території Путіну.

Британський прем’єр зауважив, що не хоче “забігати наперед”, однак, запевнив, що Лондон відіграватиме “повну роль” у будь-яких мирних переговорах, зокрема шляхом розгортання британських військ для підтримки миру.

Зауважимо, Кір Стармер та Емманюель Макрон – лідери Великої Британії та Франції – обговорили ймовірність відправлення своїх військ в Україну як миротворців після потенційного припинення вогню.

Макрон та посадовці його уряду неодноразово заявляли про можливість розгортання військового контингенту в Україні для виконання різних функцій. Наприклад, президент говорив, що французькі війська могли б навчати бійців ЗСУ або служити миротворцями, допомагаючи підтримувати угоду про припинення вогню. Також Макрон припускав відправлення солдатів, якщо Росія прорве фронт та Київ попросить допомоги. Військові аналітики припускали, що французькі війська могли б замінити українців на кордонах країни з Білоруссю і невизнаним Придністров’ям, щоб підрозділи ЗСУ могли вирушити в регіони, де тривають активні бої.

Раніше стало відомо, що Макрон лобіює ідею міжнародної миротворчої місії для України, котра може залучити 40 тисяч військових. Ця ініціатива має стати гарантією безпеки на тлі можливого перемир’я, однак Кремль поки що не демонструє готовності до поступок.

Зауважується, що виключно виняткові обставини можуть змусити Макрона залишити Францію. Країна переживає найглибшу політичну кризу: у вівторок все ще не було зрозуміло, хто може стати новим прем’єр-міністром, і як до кінця року ухвалити бюджет на 2025 рік, якщо в Національних зборах жодна партія не має більшості.

Водночас існує й інший політичний порядок денний, який не терпить зволікань. Дональд Трамп, який неодноразово заявляв, що “за 24 години” зможе встановити мир в Україні, 20 січня вдруге зайде у Білий дім.

7 грудня, перед урочистостями з нагоди відновлення Нотр-Даму, Макрон провів зустріч з Трампом у Єлисейському палаці, після чого до них приєднався Володимир Зеленський.

Як пояснив колишній заступник генсека НАТО Каміль Гранд, Макрон передав Трампу, що Європа не може бути виключена з переговорів США з Росією, адже має важливі інтереси у сфері безпеки. Франція готова підтримати цей процес фінансово та взяти на себе ризики щодо захисту суверенітету України.

Основою французької ініціативи є миротворча місія, котра забезпечить дотримання Кремлем майбутнього перемир’я та демаркаційної лінії. За словами експерта Елі Тененбаума, місія могла б складатися з п’яти бригад, або близько 40 тисяч військових, і Польща могла б очолити одну з них.

Кілька практичних сценаріїв передбачають гарантії безпеки, котрі можуть реалізувати за трьома моделями:

  1. “Німецька модель” – прийняття України до НАТО навіть без визначених кордонів.
  2. “Ізраїльська модель” – постачання зброї навіть після встановлення миру.
  3. “Корейська модель” – міжнародна миротворча місія для контролю демаркаційної лінії.

Місія може включати елементи інших моделей і стати основою для гарантій безпеки України.

У виданні нагадали, що Макрон одноосібно приймає рішення щодо використання збройних сил країни та визначає напрями зовнішньої політики Франції.

Найбільшою проблемою, однак, залишається позиція Путіна: наразі він не давав жодних сигналів про те, що готовий відмовитися від контролю над усією Україною. 

Додамо, 12 грудня очільник Франції Емманюель Макрон відвідав Польщу, щоб оприлюднити підсумки переговорів з обраним 47-м президентом США Дональдом Трампом та главою України Володимиром Зеленським у Парижі.

Раніше Макрон під час зустрічі з лідерами парламентських фракцій заявив, що підтримка Києва з боку Франції “не має меж”.

Також він 5 березня він заявив, що союзникам України час активізуватися й “не бути боягузами”. Говорячи про вторгнення Росії в Україну, Макрон заявив, що Франція та Чехія “добре усвідомлюють, що війна знову на нашій землі [в Європі], що деякі держави, які стали нестримними, щодня поширюють свою загрозу нападу на нас ще більше, і що нам доведеться жити відповідно до історії та мужності, якої вона вимагає”.

Згодом він знову висловився щодо відправлення військ своєї держави в Україну. Про позицію Макрона повідомив представник комуністичної партії Фаб’єн Руссель, який був присутнім на зустрічі президента Франції з парламентськими партіями. За словами Русселя, Макрон заявив про готовність відправити французьких військових до України, якщо війська РФ просунуться до Києва чи Одеси.

Також Макрон заявив, що кілька країн погодили план відправки військових інструкторів до України.

Німеччина має намір запровадити власний пакет санкцій проти Росії, котрий діятиме паралельно з новими обмеженнями Євросоюзу. Заходи об’єднають прямі кроки ФРН проти російських структур із санкційним пакетом, який нині готується у Брюсселі.

31 серпня та в ніч на 1 вересня підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці військових цілей противника.

31 серпня лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко закликав владу до швидких рішень, котрі мають допомогти громадянам і бізнесу пережити нинішні воєнні виклики. Політик зауважив, що цілодобові повітряні тривоги і атаки реактивних шахедів змушують запроваджувати нові протоколи для функціонування економіки, логістики та соціальної сфери.

31 серпня Рада оборони Києва ухвалила звернення до уряду стосовно оновлення протоколів безпеки, котрі діють у столиці. Мовиться, зокрема, про організацію руху мостами під час повітряних тривог, роботу транспорту та послаблення комендантської години.

Україна постає перед скороченням запасів ракет для систем протиповітряної та протиракетної оборони Patriot. Єврокомісія може закликати країни, котрі мають значні запаси боєприпасів, передати їх Києву. Особлива увага може бути прикута до Іспанії та Греції. Питання планують обговорити у вівторок під час європейської зустрічі в Ірландії.