Від початку повномасштабної війни росіяни пошкодили 1474 об’єкти медзакладів – МОЗ
Джерело: МОЗ України
За понад півтора року повномасштабної війни російські загарбники зруйнували вщент 194 обʼєкти медзакладів та ще 1 474 обʼєкти – пошкодили.
Мовиться про лікарні, поліклініки, амбулаторії, пологові та інші медзаклади.
Найбільших втрат зазнала медична інфраструктура Харківської, Донецької, Дніпропетровської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Київської та Чернігівської областей.
Зокрема, від початку повномасштабної війни росіяни пошкодили 103 автівки екстреної медичної допомоги, знищили 253 автомобілі та захопили 125 автівок екстреної меддопомоги.
Однак, попри всі атаки на медичні заклади та постійні бомбардування ворога, в Україні тривають роботи з відбудови медичної інфраструктури. Першочергово йдеться про обʼєкти на деокупованих територіях, які внаслідок ворожих обстрілів та бомбардувань зазнали невеликих ушкоджень.
Станом на кінець листопада 2023 року вже вдалося повністю відновити 440 об’єктів медзакладів, ще 407 об’єктів відновлено частково.
Найбільше відновлених медзакладів наразі – на Миколаївщині, Дніпровщині, Київщині, Харківщині, Чернігівщині та Херсонщині.
- У Дніпропетровській області відновили лікарню, пошкоджену російськими окупантами у перший рік повномасштабної війни.
- У Житомирській області відновили лікарню, яка була пошкоджена російськими загарбниками у перші місяці повномасштабного вторгнення.
- Уряд та приватні підприємства Іспанії готові надати фінансову та консультаційну підтримку Україні у відбудові медичних закладів на територіях, які постраждали від повномасштабної війни. Мовиться про співпрацю у межах державно-приватного партнерства.
Голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін поскаржився на використання західної зброї та супутникових технологій для ударів по “цивільних об’єктах”. Мовляв, це може змусити Росію застосувати зброю, “яка не залишить сліду ні від кого”.
26 травня Міністерство закордонних справ Німеччини прокоментувало попередження російського МЗС щодо необхідності здійснити евакуацію іноземців і дипломатів з Києва через нібито підготовку нових атак.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментували інциденти з дронами у країнах Балтії, зазначивши, що це є частиною навмисної російської стратегії дестабілізації.
26 травня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, попередивши не втручатися у російсько-українську війну та утриматися від будь-яких дій, які можуть загрожувати українській безпеці.
Кількість країн, котрі беруть участь в очолюваній Чехією ініціативі щодо закупівлі боєприпасів для України, зменшилася вдвічі з моменту повернення прем’єр-міністра Андрея Бабіша до посади у грудні. Раніше він пообіцяв не змушувати громадян Чехії платити за українську зброю.