Війна в Ірані створює каскадні ризики для продовольчої безпеки

Джерело: Reuters

Війна США та Ізраїлю проти Ірану й перебої в Ормузькій протоці можуть мати більший вплив на глобальну продовольчу безпеку, ніж повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Хоча ціни на сировину для добрив нині нижчі, ніж чотири роки тому, масштаб і широта шоку постачання є значно більшими, що створює ризики для вирощування рису, пшениці та інших культур.

Близько третини світових обсягів карбаміду транспортується через Ормузьку протоку. Його ціна у 700 доларів за тонну, нині вже зросла майже на 50% від початку бомбардувань, втім, все ще приблизно на п’яту частину нижча за пікові значення чотирирічної давності. Це частково пояснюється попереднім стрибком цін на скраплений природний газ у 2021 році та високими цінами на пшеницю після слабкого врожаю.

Наразі чи не єдиним компонентом добрива, торгівля яким перевищує рівень 2022 року, є сірка: Близький Схід постачає майже половину її, а попит зріс як з боку виробників нікелю, особливо в Індонезії, так і з боку виробників напівпровідників.

Ситуацію ускладнює раптова втрата постачання як хімічних компонентів, так і пального. Індія переважно залежить від імпорту карбаміду та СПГ через Ормузьку протоку. Австралія, попри власні запаси СПГ, отримує понад третину добрив із Близького Сходу, а також значну частину дизельного пального. Уже зараз деяким австралійським фермерам пропонують карбамід за ціною понад 1100 доларів за тонну.

У короткостроковій перспективі проблеми можуть вплинути на найближчий врожай у країнах, де посівна вже завершена. Водночас уряди можуть обмежувати або забороняти експорт продуктів харчування, як це зробила Індія з рисом у вересні 2022 року. Чим довше триватиме конфлікт, тим частіше застосовуватимуться такі заходи.

Фермерам доведеться обирати між зменшенням використання добрив, що знижує врожайність, або переходом на менш вимогливі культури, зокрема бобові.

Альтернатив добривам наразі немає. Відмова від них може мати серйозні наслідки, як показав досвід Шрі-Ланки, котра у 2021 році заборонила їх використання, що призвело до падіння врожаїв і економічної кризи.

Експерти вважають, що у разі тривалого конфлікту боротьба за постачання ресурсів для сільського господарства посилиться, що призведе до зростання цін на продукти харчування та ускладнить доступ до їжі для найбідніших верств населення.

Раніше Організація Об’єднаних Націй попередила, що ще 45 мільйонів людей можуть постати перед гострим голодом, якщо конфлікт в Ірані не вщухне до середини року.

Конфлікт довкола Ірану може різко погіршити продовольчу ситуацію у світі та збільшити кількість осіб, які страждають від голоду, до рекордних показників. Всесвітня продовольча програма ООН (WFP) вважає, що якщо ескалація не припиниться до середини року, загальна кількість осіб, які потерпають від нестабільних постачань їжі, може сягнути 363 млн.

Одним із ключових факторів ризику в ООН називають порушення судноплавства через Ормузьку протоку, а також зростання загроз для перевезень у Червоному морі. Війна з Іраном призводить до підвищення цін на пальне та добрива, що посилює тиск на продовольчі ринки далеко за межами Близького Сходу.

Якщо конфлікт триватиме, він спричинить шокові хвилі по всьому світу, і найбільше постраждають родини, які вже не можуть дозволити собі їжу, — заявив заступник виконавчого директора WFP Карл Скау.

Порушення логістики в Перській затоці вже позначаються на найбільш вразливих країнах, зокрема Судані та Сомалі, де ціни на базові товари стрімко зростають. Найбільше ризикують країни Африки, які переважно залежать від імпорту продовольства та пального. За прогнозами WFP, кількість людей, які відчувають нестачу їжі в цих регіонах, може зрости на 20%.

Зауважимо, за даними медіа, Пентагон і Рада національної безпеки США під час планування військової операції значно недооцінили готовність Ірану закрити Ормузьку протоку.

Різке зростання цін на нафту, пов’язане з конфліктом в Ірані, може скоротити світове економічне зростання приблизно на 0,3% і водночас підвищити інфляцію протягом наступного року, вважають аналітики Goldman Sachs.

  • 11 лютого Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерршш привітав Іран із річницею Ісламської революції, котра відбулася у 1979 році і ознаменувала прихід ісламського режиму до влади в Тегерані.
  • Нафта Brent здорожчала до понад $104 за барель після падіння майже на 3% у понеділок, тоді як West Texas Intermediate коливається близько $97. Операції на газовому родовищі Shah в ОАЕ були призупинені, а також іракське нафтове родовище піддалося атакам дронів і ракет. Завантаження нафти з порту Фуджейра в ОАЕ знову зупинені.
  • Поки війна в Ірані провокує стрімке зростання цін на нафту, один ринок демонструє несподівану стійкість. Мова про Китай — найбільшого у світі імпортера сирої нафти.

Уряд Японії завершив підготовку реформи, яка відкриває міжнародний ринок для японських виробників зброї. Вже найближчими тижнями Токіо офіційно дозволить продаж бойових кораблів та оборонних систем іншим державам.

У Римі відбулася зустріч Володимира Зеленського та Джорджі Мелоні, під час якої сторони обговорили ключові питання безпеки, оборонної співпраці та підтримки України.

У Північній Ірландії набув чинності історичний закон, який гарантує батькам два тижні оплачуваної відпустки після викидня на будь-якому терміні, стаючи першим подібним прецедентом у Сполученому Королівстві.

Сполучені Штати оголосили про успішне завершення першого етапу морської блокади Ірану: за дві доби жоден танкер чи суховантаж не зміг прорватися крізь американське оточення, що фактично зупинило основний потік іранського експорту.

Сполучені Штати офіційно відкинули пропозицію Російської Федерації щодо демілітаризації ядерного сектору Ірану шляхом вивезення збагаченого урану на російські об’єкти, що знову загнало дипломатичний процес у глухий кут.