Військові ЗСУ знищили 3 800 повітряних цілей РФ за 2023 рік – Міноборони

Джерело: Міноборони у Twitter (X)

Протягом 2023 року Повітряні сили Збройних сил України знищили 3 800 повітряних цілей ворога.

Відтак, за рік Повітряні сили збили 887 ворожих крилатих ракет, 15 аеробалістичних ракет Х-47М2 “Кинджал” та 41 одиницю інших балістичних ракет.

Зокрема, серед знищених повітряних цілей ворога у 2023 році були – 2 691 безпілотник “Shahed”, 35 безпілотників “Ланцет”, 131 “Орлан” та інші ударні дрони.

“У 2023 році наші відважні воїни зробили неймовірну роботу. Ми вдячні нашим міжнародним партнерам, які допомагають Україні у зміцненні протиповітряної оборони. У 2024 році попереду ще більше великих досягнень. Вірте в ППО України!”, – наголосили у Міноборони.

Додамо, що в Україні триває 682-га доба від початку повномасштабного російського вторгнення. За цей час воїни ЗСУ знищили понад 363 тисячі російських військових.

За даними від Генштабу, станом на 6 січня 2024 року, російська армія зазнала таких втрат в Україні (дані орієнтовні):

  • особового складу ‒ близько 363 870 (+800 за добу)
  • танків ‒ 6 018 (+7 за добу)
  • бойових броньованих машин ‒ 11 158 (+16 за добу)
  • артилерійських систем – 8 617 (+13 за добу)
  • РСЗВ – 950 (+1 за добу)
  • засоби ППО ‒ 633 (+2 за добу)
  • літаків – 329
  • гелікоптерів – 324
  • БпЛА оперативно-тактичного рівня – 6 787 (+16 за добу)
  • крилаті ракети ‒ 1 786 (+1 за добу)
  • кораблі/катери ‒ 23
  • підводні човни – 1
  • автомобільної техніки та автоцистерн – 11 478 (+15 за добу)
  • спеціальна техніка ‒ 1 317 (+4 за добу)

Протягом минулої доби авіація Сил оборони завдала ударів по 5 районах зосередження особового складу та 1 пункту управління противника.

Підрозділи ракетних військ уразили 2 пункти управління, 4 райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, склад боєприпасів та артилерійський засіб противника.

Гендиректор німецького оборонного концерну Rheinmetall Армін Паппергер не очікує, що російсько-українська війна завершиться найближчим часом, оскільки Росія не зацікавлена у припиненні бойових дій.

Українська делегація на переговорах у Женеві розділилася на два крила через розбіжності стосовно термінів можливого укладення мирної угоди.

Європейський парламент наполягає на цілковитій забороні російської сталі, аби обмежити доходи Москви, втім, кілька урядів ЄС все ще покладаються на її імпорт. Предметні переговори розпочнуться наступного тижня.

Спроба ЄС запровадити санкції проти іноземних портів і банків, котрі допомагають Росії продавати нафту, постала перед опором всередині блоку. Це створює ризик значного пом’якшення нового пакета обмежень.

Малий бізнес в Україні зазнає серйозних труднощів через часті удари Росії по енергетичній інфраструктурі країни, що спричиняє тривалі відключення електроенергії, води та теплопостачання під час зимового сезону при температурах −20 °C.