Візит Путіна до Туреччини відтерміновується
Джерело: росЗМІ
Візит глави РФ Володимира Путіна до Туреччини, який нібито запланували на 12 лютого, наразі відклали. Це мало стати для російського президента першою поїздкою до країни НАТО з початку повномасштабної війни проти України.
Повідомляється, що про перенесення повідомило турецьке дипломатичне джерело.
Візит відкладено. Подробиці поки що невідомі, — цю інформацію підтвердило джерело в Анкарі.
Нібито Путін має відвідати Туреччину аж наприкінці квітня – на початку травня. Своєю чергою журналістка газети Hürriyet Ханде Фірат написала, що причиною перенесення стали “графік виборів у двох країнах і зайнятість”.
Раніше джерела Reuters у Туреччині повідомили, що візит повинен був відбутися 12 лютого.
З березня минулого року, коли Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт за примусову депортацію українських дітей до Росії, що є воєнним злочином, обмеживши можливості Путіна виїжджати за кордон. Росія назвала цей крок обурливим, але заявила, що він у будь-якому випадку є юридично недійсним, оскільки Росія не є членом МКС.
Туреччина також не є учасником Римського статуту МКС, тому Путін може їхати до Туреччини, не боячись бути арештованим.
Туреччина намагалася підтримувати добрі відносини як з Москвою, так і з Києвом після того, як Росія вдерлася в Україну. Анкара надала військову підтримку Україні та висловила визнання її територіальної цілісності, але також виступає проти санкцій щодо РФ.
Туреччина намагається переконати Росію повернутися до Чорноморської зернової ініціативи після того, як Москва вийшла з неї в липні минулого року. Ердоган пояснив, що альтернативи не можуть забезпечити довготривале рішення.
Водночас наприкінці 2023 року Туреччина почала знижувати постачання до Росії електроніки та обладнання, яке може застосовуватися для військових цілей — товарів подвійного призначення. Зниження постачань наприкінці року, яке не можна пояснити сезонністю, відбувається на тлі жорсткої позиції США, які вимагають від третіх країн дотримання режиму санкцій у торгівлі та фінансових операціях.
Також 31 січня Туреччина та Україна підписали угоду, яка дозволить турецьким будівельним компаніям брати участь у відновленні української інфраструктури, пошкодженої внаслідок російського вторгнення.
- МКС «дуже ймовірно» може видати ще один ордер на арешт Путіна – GRC.
- Близько 30 європейських країн, а також Австралія і Канада звернулися до Міжнародного суду ООН в Гаазі з проханням ухвалити рішення, що Суд має юрисдикцію для розгляду по суті позову України проти Росії, в якому Україна обвинувачує РФ у зловживанні Конвенцією про запобігання злочину геноциду з метою створення приводу для повномасштабного вторгнення, яке відбулося 24 лютого 2022 року.
- Британська розвідка повідомила, що станом на сьогодні щонайменше 11 000 українських дітей утримуються у 43 так званих “таборах перевиховання” по всій Росії за тисячі км від дому.
- У Центрі національного спротиву повідомили, що лише за минулу осінь окупанти вивезли на так зване “оздоровлення” 10 тисяч українських дітей.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 6 лютого. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.
5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.