Візит Путіна до Туреччини відтерміновується

Джерело: росЗМІ

Візит глави РФ Володимира Путіна до Туреччини, який нібито запланували на 12 лютого, наразі відклали. Це мало стати для російського президента першою поїздкою до країни НАТО з початку повномасштабної війни проти України.

Повідомляється, що про перенесення повідомило турецьке дипломатичне джерело.

Візит відкладено. Подробиці поки що невідомі, — цю інформацію підтвердило джерело в Анкарі.

Нібито Путін має відвідати Туреччину аж наприкінці квітня – на початку травня. Своєю чергою журналістка газети Hürriyet Ханде Фірат написала, що причиною перенесення стали “графік виборів у двох країнах і зайнятість”.

Раніше джерела Reuters у Туреччині повідомили, що візит повинен був відбутися 12 лютого.

З березня минулого року, коли Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт за примусову депортацію українських дітей до Росії, що є воєнним злочином, обмеживши можливості Путіна виїжджати за кордон. Росія назвала цей крок обурливим, але заявила, що він у будь-якому випадку є юридично недійсним, оскільки Росія не є членом МКС.

Туреччина також не є учасником Римського статуту МКС, тому Путін може їхати до Туреччини, не боячись бути арештованим.

Туреччина намагалася підтримувати добрі відносини як з Москвою, так і з Києвом після того, як Росія вдерлася в Україну. Анкара надала військову підтримку Україні та висловила визнання її територіальної цілісності, але також виступає проти санкцій щодо РФ.

Туреччина намагається переконати Росію повернутися до Чорноморської зернової ініціативи після того, як Москва вийшла з неї в липні минулого року. Ердоган пояснив, що альтернативи не можуть забезпечити довготривале рішення.

Водночас наприкінці 2023 року Туреччина почала знижувати постачання до Росії електроніки та обладнання, яке може застосовуватися для військових цілей — товарів подвійного призначення. Зниження постачань наприкінці року, яке не можна пояснити сезонністю, відбувається на тлі жорсткої позиції США, які вимагають від третіх країн дотримання режиму санкцій у торгівлі та фінансових операціях.

Також 31 січня Туреччина та Україна підписали угоду, яка дозволить турецьким будівельним компаніям брати участь у відновленні української інфраструктури, пошкодженої внаслідок російського вторгнення.

Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади Костянтин Власенко з позивним “Маґура”, який провів 491 день на бойовій позиції, розповів, що пережити складні умови йому допомагав, зокрема, роман Стівена Кінга “Аутсайдер”. Книжку захиснику надіслала дружина, поки він перебував на передовій.

Станом на 25 жовтня українські безпілотники атакували шість із приблизно десяти великих підприємств російської каучукової промисловості. Загалом по них, згідно з підрахунками, завдали 11 результативних ударів. Синтетичні каучуки застосовують під час виробництва військової техніки, тоді як окремі види полімерів, пов’язаних із каучуковою промисловістю, використовують як компоненти твердого ракетного палива, на якому працюють, зокрема, балістичні ракети “Іскандер-М”.

Колишній секретар Ради національної безпеки і оборони та колишній виконувач обов’язків президента Олександр Турчинов прокоментував заяву президента Володимира Зеленського про те, що в 2014 році Україна могла відкинути російські війська й не допустити подальшої ескалації війни.

Надвечір 27 жовтня російські війська атакували об’єкт критичної інфраструктури у Дніпрі, повідомив голова ОВА Олександр Ганжа.

Морський експорт російської нафти скоротився до найнижчого рівня за п’ять тижнів, попри відновлення роботи ключового балтійського порту Приморськ, свідчать дані відстеження танкерів.