Влада оскаржує рішення суду про незаконність блокування міжнародної діяльності Порошенка

Джерело: трансляція телеканалу “Рада”

Уряд подав скаргу до касаційного суду з приводу того, що раніше суд визнав незаконним блокування міжнародної діяльності лідера фракції “Європейська Солідарність” Петра Порошенка.

Співголова “ЄС” Артур Герасимов під час Години запитань до уряду в Раді звернувся до прем’єр-міністерки Юлії Свириденко з цього приводу.

Замість того, щоб визнати помилку і виконати рішення суду, який визнав заборону на виїзд депутатів незаконною, влада вирішила ганьбитися до кінця“, — каже нардеп.

Він нагадав, що у звіті Єврокомісії щодо України є критика вибіркових заборон, а також вказав на резолюції Європарламенту.

Чи означає це, що уряд не збирається реагувати на зауваження наших європейських партнерів і знову обмежуватиме міжнародну парламентську дипломатію?” — запитав Герасимов.

У відповідь прем’єр-міністерка підтвердила, що уряд дійсно подав касацію, але поки не отримав повного тексту рішення суду.

Суд частково задовольнив позов і визнав незаконним пункт 21.4 правил перетинання державного кордону. Але суд не зобов’язав уряд приймати нову постанову замість скасованого пункту. Ми не отримали повного тексту рішення, тому офіційно реагувати не можемо. Після отримання документа ухвалимо зважене рішення у межах чинного законодавства“, — заявила Свириденко.

Нагадаємо, Шостий апеляційний адміністративний суд 3 листопада визнав незаконною постанову уряду, яка обмежувала міжнародну діяльність народних депутатів, зокрема представників “Європейської Солідарності” та її лідера Петра Порошенка.

Атаки на танкери “тіньового флоту” Росії Kairos і Virat, які йшли під прапором Гамбії біля чорноморського узбережжя Туреччини, “створили серйозні ризики для безпеки судноплавства, життя, майна та довкілля”, мовиться у заяві МЗС Туреччини.

У Вишгороді вдалося ліквідувати пожежу в багатоповерхівці після атаки російських дронів, нині на місці тривають відновлювальні роботи. Внаслідок ворожого обстрілу загинула одна людина.

Україна та Норвегія підписали документ про запуск спільного виробництва дронів. У 2026 році партнери планують розгорнути пілотну лінію та почати нарощувати потужності.

Росія почала безпрецедентну підготовку до нового етапу війни ще з 2019 року, розгортаючи угруповання вздовж українського кордону і нарощуючи потенціал своїх військ. Володіючи чітко визначеною політичною метою, Кремль обрав класичну стратегію розгрому – швидкі та масштабні удари, які мають забезпечити результат на полі бою і створити необхідний ефект у політичному полі. За цей час РФ суттєво збільшила військові бюджети, переозброювала армію і підготувала сили, здатні до наступу на кількох напрямках одночасно.

За даними Bild, російські винищувачі МіГ-31 28 листопада вилетіли у західному напрямку. Вони не залишали повітряного простору Росії, однак це викликало тривогу у Польщі, котра привела свої сили протиповітряної оборони у бойову готовність, зокрема системи Patriot.