Вперше за чотири роки Китай, Південна Корея та Японія спільно узгодили тристоронній саміт

Джерело: Kyodo

26 листопада головні дипломати Японії, Південної Кореї та Китаю погодилися прискорити зусилля стосовно організації саміту лідерів держав “якнайшвидше” в межах перших за чотири роки особистих переговорів на рівні міністрів закордонних справ у Пусані.

Міністерка закордонних справ Японії Йоко Камікава повідомила журналістам, що дипломати обговорили нещодавній запуск Північною Кореєю розвідувального супутника, і вона попросила Китай, який має значний економічний вплив на Пхеньян, зіграти певну роль у вирішенні ракетної програми країни та минулих викрадень громадян Японії.

Пандемія COVID-19 і напружені двосторонні зв’язки через історичні та територіальні розбіжності не дозволили трьом країнам провести переговори після саміту лідерів у грудні 2019 року та прямої зустрічі міністрів закордонних справ у серпні того ж року.

Камікава також зауважила, що вона домовилася з міністром закордонних справ Південної Кореї Пак Цзінь і головним дипломатом Китаю Ван І про сприяння співпраці між трьома країнами в шести сферах, включаючи охорону здоров’я, безпеку і торгівлю, під час підготовки до саміту.

Зустріч відбулася через кілька днів після запуску Пхеньяном супутника з використанням заборонених технологій балістичних ракет, що викликало засудження з боку Японії та Південної Кореї. Китай не критикував запуск.

Пак на початку переговорів заявив, що стабільність на Корейському півострові є “передумовою для миру та процвітання” регіону. Він зазначив, що міністри домовилися продовжувати спілкування на всіх рівнях для розв’язання північнокорейської ядерної проблеми.

Своєю чергою, Ван заявив, що Пекін готовий співпрацювати з Токіо та Сеулом, аби повернути тристороннє співробітництво “на правильний шлях і прагнути до його надійного та стабільного розвитку”.

26 вересня високопоставлені дипломати Південної Кореї, Китаю та Японії домовилися, що лідери їхніх країн зустрінуться у “якнайшвидший зручний час”, сигналізуючи про відновлення дипломатичного співробітництва.

Зауважується, що переговори мають на меті заспокоїти стурбованість Пекіна відносно зміцнення співпраці Токіо та Сеула з Вашингтоном.

Тристоронні саміти між сусідніми країнами традиційно проводяться за участю прем’єр-міністра Китаю, одначе, Південна Корея також наполягає на окремому візиті глави держави Сі Цзіньпіна.

Також стало відомо, що у межах політики нормалізації двосторонніх відносин Китай та США створили дві робочі групи, зокрема економічну та фінансову, для забезпечення тіснішої комунікації між фінансово-економічними блоками їхніх урядів.

  • 20 вересня у своєму зверненні до Генеральної Асамблеї ООН президент Південної Кореї Юн Сок Йоль заявив, що його країна спільно зі своїми союзниками “не буде стояти осторонь”, якщо Північна Корея отримає допомогу Росії.
  • Південна Корея, Японія та Сполучені Штати рішуче засудили постачання зброї та військового обладнання Північною Кореєю до Росії та заявили, що підтверджують “кілька” поставок такої зброї, мовиться у спільній заяві.
  • 22 жовтня Південна Корея спільно з Японією та Сполученими Штатами провела повітряні навчання поблизу Корейського півострова, повідомили південнокорейські військові, що стало першою такою співпрацею між трьома країнами.

28 квітня глава європейської дипломатії Кая Каллас закликала країни-партнери в Південно-Східній Азії не звертатися до Росії за постачанням нафти у спробах подолати масштабний дефіцит пального, спричинений конфліктом на Близькому Сході.

Європейський Союз заявив про готовність запровадити санкції через розвантаження зерна з тимчасово окупованих українських територій в ізраїльських портах. 

З 28 квітня влада Краснодарського краю РФ запровадила режим надзвичайної ситуації регіонального рівня через пожежу на нафтопереробному заводі.

Чехія поінформувала Раду Європи про готовність приєднатися до Розширеної часткової угоди, необхідної для запуску Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Від початку повномасштабного вторгнення Сили оборони у понад 2,5 раза збільшили дальність deep strike по глибокому тилу Росії. Якщо в 2022 році вдалося уразити воєнний обʼєкт приблизно за 630 км, то нині українські далекобійні засоби успішно нищать воєнну машину ворога на відстані близько 1 750 км.