Всього кілька днів шкідливого харчування можуть погіршити пам’ять — дослідження
Джерело: New Atlas
Дослідження в журналі Neuron виявило, що вже за кілька днів харчування продуктами з високим вмістом жирів когнітивні функції можуть почати погіршуватися. Однак, цей процес оборотний.
Вчені Медичної школи Університету Північної Кароліни (UNC) вперше виявили, що жирна їжа впливає на певну групи клітин мозку, що працюють як “гальма” для пам’яті.
Ці клітини, відомі як інтернейрони холецистокініну (CCK), є спеціалізованими гальмівними клітинами в центрі пам’яті мозку, гіпокампі. Їх завдання полягає в тому, щоб підтримувати ритмічну роботу збудливих пірамідальних нейронів — “робочих коней” кодування пам’яті — редагуючи та формуючи їх сигнали, щоб спогади зберігалися належним чином.
Коли пірамідальні клітини надто збудливі, обробка пам’яті стає безладною. Але коли CCK надто активні, вони можуть приглушити активність пірамідальних нейронів, заважаючи гіпокампу формувати та стабілізувати нові спогади.
Як проводили дослідження
Вчені вже знали, що дієта з високим вмістом жирів заважає мозку засвоювати його основне паливо — глюкозу (цукор).
Цього разу вчені 4 дні годували мишей таким раціоном. За такий короткий період у них погіршилась доступність глюкози в мозку, змусивши інтернейрони CCK активізуватися. Цього виявилось достатньою, щоб завадити роботі пам’яті в поведінкових тестах навіть до того, як миші показали ознаки збільшення ваги або діабету. Отже, проблема полягала не просто в споживанні жиру, а в тому, як мозок на нього реагував.
Потім дослідники виявили, що білок піруваткіназа M2 (PKM2) відігравав ключову роль у тому, чому інтернейрони CCK стали надмірно збудженими. За нормальних обставин PKM2 допомагає регулювати використання глюкози, але коли глюкози не вистачає, цей баланс змінюється таким чином, що призводить до надмірної активності інтернейронів CCK.
Хоча дослідження проводилося на мишах, зміни в мозку відбувалися швидко — всього за чотири дні — і дослідники припустили, що тривале вживання їжі з високим вмістом насичених жирів, наприклад, великої кількості шкідливої їжі, може призвести до підвищення ризику розвитку важких захворювань, таких як деменція та хвороба Альцгеймера.
Що було далі?
Цікаво, що після того, як вчені перестали давати мишам жирні продукти рівень глюкози в мозку відновився й гіперактивні CCK “заспокоїлись”. Це врегулювало функцію пірамідальних нейронів, і проблеми з короткочасною пам’яттю, які спостерігалися у мишей, зникли.
Ба більше, інтервальне голодування (яке, як було доведено, полегшує деякі симптоми хвороби Альцгеймера) після періоду вживання дієти з високим вмістом жирів також було достатнім втручанням для відновлення нормальної активності інтернейронів CCK.
Зараз команда планує дослідити, як жирний раціон впливає на людей.
- Нове дослідження виявило, що вживання ультраоброблених продуктів призводило до швидкого набору жирової маси у здорових чоловіків та зниження рівня статевих гормонів.
- Харчування вагітної здатне впливати на мозок дитини протягом усього її життя. Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Metabolism, виявило зв’язок між західним стилем харчування під час вагітності, який характеризується високим вмістом жирів, цукру та оброблених продуктів, і значним зростанням ризику розвитку СДУГ та аутизму у дітей.
- Нове дослідження, опубліковане в журналі Thorax, показало: вживання великої кількості ультраоброблених продуктів може бути пов’язане з вищим ризиком розвитку раку легенів – навіть у тих людей, які ніколи не курили.
У суботу в Шосткинському районі Сумщини російський безпілотник атакував човен із рибалками.
Дослідники з Університету штату Огайо виявили, що головна причина слабкої дії імунотерапії криється у виснаженні Т-клітин – ключових імунних клітин, які борються з раком.
Дослідження, опубліковане в журналі Neurology, виявило зв’язок між трихлоретиленом (ТХЕ) та підвищенням ризику розвитку хвороби Паркінсона.
Пропагандистські сайти знову поширюють російський фейк проти п’ятого президента України Петра Порошенка, який давно спростувала президентка Молдови
Сьогодні в Україні діє 340 політичних партій, причому піки їх реєстрації історично збігалися з виборами та змінами влади, а абсолютний рекорд було встановлено у 2015 році — 73 нові партії – пише у колонці “Української правди” адвокат Володимир Богатир, описуючи трансформацію функцій держави у регулюванні політичних партій – від пасивного реєстратора до активного регулятора.