Втрати росіян: за добу ліквідовано майже 1300 окупантів
Джерело: Генштаб ЗСУ
В Україні триває 851-ша доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 534 тисячі осіб.
За даними Генштабу, станом на 23 червня 2024 року, орієнтовні втрати російських окупаційних військ в Україні становлять:
- особового складу ‒ близько 534360 (+1270),
- танків ‒ 8019 (+10) од,
- бойових броньованих машин ‒ 15398 (+15) од,
- артилерійських систем – 14195 (+61) од,
- РСЗВ – 1108 (+2) од,
- засоби ППО ‒ 863 (+2) од,
- літаків – 359 (+0) од,
- гелікоптерів – 326 (+0) од,
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 11355 (+50),
- крилаті ракети ‒ 2321 (+13),
- кораблі /катери ‒ 28 (+0) од,
- підводні човни – 1 (+0) од,
- автомобільної техніки та автоцистерн – 19248 (+44) од,
- спеціальна техніка ‒ 2377 (+8).
У Генштабі уточнили, що загальна цифра втрат противника у БпЛА оперативно тактичного рівня подана з врахуванням уточнення за попередній період, втрати за попередню добу подаються у звичайному режимі.
- Станом на 22:00 в суботу, 22 червня, на фронті від початку доби відбулося 133 бойові зіткнення
Через критичну нестачу ракет для систем ППО енергетична інфраструктура України залишається вразливою під час масованих атак Росії.
8 лютого президент Володимир Зеленський повідомив, що у 2026 році в Європі запрацює десять експортних центрів українського озброєння, зокрема у Балтійських країнах та країнах Північної Європи.
У Німеччині зростає готовність підтримувати Україну в оборонній боротьбі проти росіян, водночас зменшується страх перед нападом РФ на країни НАТО, свідчать результати опитування Insa для газети Bild.
Підрозділи Сил оборони України продовжують завдавати ударів по військових об’єктах ворога на тимчасово окупованих територіях України та на території Російської Федерації.
Президент США Дональд Трамп залучив військове керівництво до переговорів з ключових зовнішньополітичних питань – іранської ядерної програми та війни Росії проти України. Йдеться про участь чинних військових і цивільних керівників армії у дипломатичних процесах, що є нетиповим для американської практики.