Японія передасть Україні $3 млрд коштом російських активів
Джерело: Володимир Зеленський/Telegram
Уряд Японії надасть Україні ще 3 млрд доларів коштом прибутку від заморожених російських активів, підтвердив президент Володимир Зеленський після телефонної розмови з прем’єр-міністром Японії Шігеру Ішібою.
Раніше Токіо виділив Україні аналогічну суму в межах ініціативи країн G7, котра передбачає надання Києву кредиту на 50 млрд доларів, забезпеченого активами РФ.
Зеленський у розмові з Ішібою подякував уряду та народу Японії “за всю масштабну гуманітарну та фінансову допомогу загальним обсягом 12 млрд доларів, котра дозволяє рятувати тисячі життів”. Він також розповів прем’єру Японії про масований обстріл української енергоінфраструктури військами РФ у ніч проти 25 грудня.
Японія надає Києву фінансову, гуманітарну та нелетальну військову допомогу від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
У червні лідери країн G7 схвалили виділення Україні кредиту на 50 млрд доларів, який погашатимуть шляхом прибутку від заморожених російських активів.
Президент США Джо Байден 23 грудня оголосив, що Сполучені Штати остаточно затвердили кредит Україні у 20 млрд доларів під заставу прибутку від заморожених російських активів. Тоді як 30 млрд доларів, що залишилися, у вигляді позик надійдуть від інших партнерів по G7 – Великої Британії, Німеччини, Італії, Канади, Франції та Японії. Очікується, що кошти почнуть надходити до України до кінця 2024 року.
Додамо, 11 грудня міністерство закордонних справ Росії поскаржилося, що передача США Україні 20 мільярдів доларів коштом заморожених російських активів, було “простим пограбуванням”, і припустило, що Москва може “захопити західні активи” на своїй території “для посилення промислового потенціалу”.
Раніше стало відомо, що Сполучені Штати та Європейський Союз ведуть переговори про надання Україні фінансової допомоги на суму $50 мільярдів, використовуючи прибутки від заморожених активів Росії.
Згодом країни Європейського Союзу схвалили план надання Україні позики обсягом 35 мільярдів євро для підтримки її економіки, постраждалої від війни. Для забезпечення цієї позики будуть використані заморожені активи Центрального банку Росії.
- 23 жовтня Рада Європейського Союзу остаточно схвалила виділення Україні кредиту у 35 мільярдів євро коштом відсотків від заморожених російських активів.
- Велика Британія надасть Україні кредит на суму 2,26 млрд фунтів стерлінгів, який погасять з доходів заморожених активів Росії.
- Японія у межах домовленостей з іншими країнами G7 погодила надання Україні кредит на 471,9 млрд ієн ($3 млрд), котрий погашатиметься користуючись з доходів від заморожених активів Росії.
- 4 листопада прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Канада виділить Україні 5 млрд канадських доларів (близько $3,7 млрд) у межах ініціативи G7 щодо заморожених російських активів. Кошти скерують на підтримку України в умовах війни.
- Франція має намір постачити Україні зенітні ракети та інше озброєння, використовуючи доходи від заморожених активів Росії, заявив міністр оборони Франції Себастьян Лекорню.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.
Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.