Японія перезапустить найбільшу у світі АЕС
Джерело: Reuters
Японія відновить роботу найбільшої у світі атомної електростанції Kashiwazaki-Kariwa після регіонального голосування у понеділок. Станція розташована за 220 км на північний захід від Токіо і була серед 54 реакторів, закритих після землетрусу та цунамі 2011 року, що спричинило катастрофу на АЕС “Фукусіма-1”.
З того часу країна перезапустила 14 із 33 придатних до експлуатації реакторів, намагаючись зменшити залежність від імпортного викопного палива. Kashiwazaki-Kariwa стане першою АЕС, яку експлуатуватиме компанія Tokyo Electric Power Co (TEPCO), що раніше керувала Фукусімою.
Повторний запуск першого енергоблоку АЕС запланований на 20 січня 2026 року.
11 березня 2011 року внаслідок найпотужнішого в історії Японії землетрусу та подальшого цунамі було затоплено підвальні приміщення АЕС “Фукусіма-1”, де розташовувалися резервні генератори та акумуляторні батареї станції. Це призвело до повного знеструмлення АЕС, відмови систем аварійного охолодження та розплавлення активної зони реакторів. Аварія на “Фукусімі” вважається найсерйознішою ядерною катастрофою з часів Чорнобиля. Після неї в Японії тимчасово зупинили всі 54 атомні реактори.
Станом на сьогодні у країні перезапущено 14 із 33 реакторів, придатних до експлуатації. В уряді Японії наголошують, що відновлення роботи АЕС необхідне для зміцнення енергетичної безпеки держави.
Раніше уряд Японії представив нову енергетичну політику, що передбачає досягнення 50% частки відновлюваних джерел енергії до 2040 року та максимальне використання ядерної енергії.
Це частково скасовує політику поетапної відмови від ядерної енергетики після аварії на Фукусімі в 2011 році.
Проєкт плану, підтриманого експертною групою з 16 осіб, передбачає збільшення частки ядерної енергії до 20% у 2040 році (порівняно з 8,5% у 2023 році) та скорочення використання вугілля. Підвищений попит на енергію, зокрема через штучний інтелект та центри обробки даних, сприяє зростанню потреби у низьковуглецевих джерелах енергії.
Міністр промисловості Японії зазначив, що країна повинна забезпечити енергетичну безпеку, не покладаючись лише на одне джерело енергії.
План передбачає прискорення перезапуску реакторів, які відповідають стандартам безпеки, і пропонує будівництво реакторів наступного покоління – на станціях, де чинні реактори виводять з експлуатації.
Однак, щоб досягти задуманого 20%-го показника, всі 33 робочі реактори в Японії мають бути знову ввімкнені в мережу, а після катастрофи на Фукусімі в експлуатацію повернулися лише 14. Враховуючи нинішні темпи перевірок безпеки, що проводяться органом ядерного регулювання, експерти кажуть, що досягти цієї мети буде складно.
Попри критику, Японія продовжує працювати над новими ядерними технологіями та програмою переробки ядерного палива.
До слова, через зниження попиту на газ у Японії, а також геополітичний тиск на Токіо, японські покупці можуть не поновлювати всі свої контракти з Газпромом.
- В Японії стартували клінічні випробування препарату для вирощування нових зубів. Його тестують на дорослих добровольцях.
- В Японії вирішили, що ієрогліф, який означає “золото” або “гроші”, символізує 2024 рік.
- Японський виробник іграшок MegaHouse Corp. презентував найменший у світі кубик Рубіка.
У Вашингтоні відбулися ключові дебати щодо прав трансгендерних студентів у спорті, які можуть вплинути на законодавство 27 штатів. Судді намагалися з’ясувати, чи порушує заборона на участь біологічних чоловіків у жіночих змаганнях Конституцію та федеральні антидискримінаційні норми.
Через запровадження Росією режиму зовнішнього управління над іноземними активами, данський гігант Rockwool втратив контроль над усіма своїми заводами в РФ. Компанія має намір судитися, посилаючись на міжнародні інвестиційні угоди, хоча й оцінює шанси на успіх як вкрай низькі.
Один із робітників публічно назвав президента захисником педофілів, натякаючи на резонансну справу Джеффрі Епштейна. У відповідь американський лідер не стримав емоцій та вдався до образ.
Під час візиту на промислове підприємство в Детройті Дональд Трамп зробив низку неоднозначних заяв стосовно кризи в Ірані. Президент відмовився розкривати деталі свого звернення до протестувальників, порадивши представникам преси самостійно шукати відповіді.
Ситуація в Ірані загострюється: правозахисники повідомляють про тисячі жертв та масові арешти під час придушення протестів. Дональд Трамп публічно підтримав демонстрантів, тоді як офіційний Тегеран звинувачує США у вбивствах та підбурюванні до хаосу.