Європа повинна першою запровадити мита проти Китаю через купівлю нафти з РФ – Бессент

Джерело: Reuters

Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Трампа не вводитиме мита проти Китаю за купівлю нафти з РФ, поки цього не зробить Європа.

За словами Бессента, європейські країни повинні грати активнішу роль у припиненні постачання російської найти та завершення війни в Україні.

“Ми очікуємо, що європейці зроблять свій внесок і ми не будемо рухатись вперед без європейців”.

Бессент сказав, що під час переговорів з китайськими посадовцями в Мадриді щодо торгівлі та TikTok він зазначив, що США запровадили тарифи на індійські товари, і що Трамп закликав європейські країни запровадити тарифи від 50% до 100% на Китай та Індію, щоб скоротити доходи Росії від нафти.

Він сказав, що відповідь китайської сторони полягала в тому, що купівля нафти є “суверенною справою”.
Бессент розкритикував закупівлі російської нафти деякими європейськими країнами, тоді як інші купують нафтопродукти, перероблені в Індії, з російської сирої нафти, придбаної за зниженими цінами, заявивши, що вони допомагають фінансувати конфлікт у власному “задньому дворі”.

“Я гарантую вам, що якби Європа запровадила суттєві вторинні тарифи на покупців російської нафти, війна закінчилася б через 60 або 90 днів”, оскільки це відрізало б основне джерело доходів Москви, сказав Бессент.

Глава Міністерства фінансів заявив, що тарифи на індійські товари порівняно з закупівлями російської нафти призвели до “суттєвого прогресу” в переговорах з Індією. Нью-Делі та Вашингтон проведуть ще один раунд переговорів зі США на тлі нещодавнього потепління риторики між Трампом та прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді.

Бессент заявив, що США будуть готові співпрацювати з європейськими країнами, щоб розглянути питання про жорсткіші санкції проти російських компаній, включаючи таких нафтових гігантів, як “Роснефть” та “Лукойл”, а також про кроки щодо підготовки до більшого використання російських суверенних активів, які були заморожені після вторгнення Москви в Україну у 2022 році.

Цього можна досягти, спочатку вилучивши невеликі частини заморожених активів на суму 300 мільярдів доларів, або ж розмістивши їх у спеціальному фонді, який міг би слугувати заставою за кредитом Україні, сказав він.

Російський розвідувальний літак Іл-20, ймовірно, порушив повітряний простір Фінляндії на південь від острова Уто у Фінській затоці. Інцидент розслідує фінська прикордонна служба.

Парламентський комітет Словенії з питань безпеки перевіряє можливі контакти президентки країни Наташі Пірц-Мусар із російською розвідкою. Сама глава держави категорично заперечує будь-які зв’язки з російськими спецслужбами.

Президент Володимир Зеленський відреагував на російську атаку по торговельному центру в Кривому Розі, внаслідок якої загинули щонайменше 15 людей, а ще 130 постраждали. Серед поранених – 23 дитини.

Окружна прокуратура у Варшаві висунула євродепутату та лідеру “Конфедерації Корони Польської” Гжегожу Брауну чотири обвинувачення. Одне з них стосується зривання українського прапора з балкона міської адміністрації в Білій Підляській.

Увечері 21 серпня російські окупанти атакували приватний будинок у Київському районі Харкова. Унаслідок влучання постраждала людина.