Європарламент ухвалив резолюції щодо порушення прав людини в Росії, Нігері та Грузії
Джерело: пресслужба Європейського парламенту
12 березня Європейський парламент ухвалив три резолюції, що стосуються ситуації з правами людини в Росії, Нігері та Грузії. Мовиться про документи: “Торгівля людьми та серйозні порушення прав людини, пов’язані з вербуванням іноземних громадян, зокрема з африканських країн, для участі у війні Росії проти України”, “Довільне затримання президента Мохамеда Базума хунтою в Нігері” та “Справа Елене Хоштарія і політичних в’язнів за режиму “Грузинської мрії” у Грузії”.
Цього разу Грузія опинилася у незвичній ситуації: країна-кандидат на вступ до ЄС, хоч і формально, опинилася поряд із державами, влада яких не вважалася захисником демократичних цінностей і прав людини — Росією та Нігером.
У текстах резолюцій Європарламент наголошує:
-
Росія повинна припинити примусове вербування іноземних громадян для своєї жорстокої війни агресії проти України, котра може становити злочин проти людяності.
-
Парламент закликає до негайного звільнення демократично обраного президента Мохамеда Базума в Нігері та засуджує репресії, що здійснюються хунтою.
-
Депутати Європарламенту засуджують систематичне переслідування опонентів партією “Грузинська мрія”. Також Європарламент звернувся до виконавчих органів Європейський Союз із закликом запровадити санкції проти керівництва правлячої партії “Грузинська мрія”.
У першій резолюції парламентарі закликали припинити примусову вербовку іноземних громадян для участі у війні Росії проти України. Депутати закликали ЄС та держави-члени запровадити цільові санкції проти осіб та організацій, причетних до торгівлі людьми, пов’язаної з війною РФ.
Друга резолюція засудила довільне утримання президента Нігера Мохамеда Базума військовою хунтою та репресії після державного перевороту 2023 року. Євродепутати закликали до негайного звільнення Базума та інших затриманих і наголосили на необхідності відновлення демократичного порядку та проведення вільних і справедливих виборів у Нігері.
У третій резолюції депутати засудили систематичне переслідування політичних опонентів і журналістів правлячою партією в Грузії, зокрема політичне ув’язнення Елене Хоштарія та погіршення стану здоров’я колишнього президента Міхеїла Саакашвілі.
Резолюції ухвалили більшістю голосів: за резолюцію щодо Росії проголосували 479 депутатів, проти – 17, утримались – 43; щодо Нігера – 524 за, 2 проти, 29 утримались; щодо Грузії – 438 за, 37 проти, 81 утримався.
- Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення про виплату Росією Грузії 253 мільйонів євро як компенсацію за порушення прав людини під час війни у 2008 році.
- До консультативного комітету Ради ООН з прав людини обрали представників Ірану та Китаю. Вони увійдуть до складу 18 експертів ради, що виконує аналітичну функцію, проте, фактично займається ідеологічною роботою у сфері прав людини.
-
Парламент Австрії проголосував резолюцію, котрою засудив порушення Росією прав людини на тимчасово окупованих територіях України та поводження з полоненими.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Європа має бути готова до “війни дронів”. У своєму відеозверненні він продемонстрував дрон “Герань” і наголосив, що іранські технології, які використовує Росія, стали глобальною загрозою.
За доказовою базою Служби безпеки 15 років тюрми з конфіскацією майна отримав агент ФСБ, котрий готував убивство посадовця міської ради на Запоріжжі в обмін на приватний будинок. Для цього він пройшов підготовку в навчальному центрі ФСБ, де отримав інструктажі з конспірації та ножового бою.
У 2026 році єврейська громада по всьому світу відзначає одне зі своїх головних свят – Песах, який розпочався ввечері 1 квітня і триватиме до ночі 9 квітня. Свято присвячене визволенню євреїв із рабства в Єгипті, як це описано в біблійній традиції.
У селищі Лиманівка Харківської області внаслідок атаки російського безпілотника постраждали троє дітей.
Скорочення видобутку нафти в Росії неминуче, оскільки атаки України по портовій інфраструктурі, трубопроводах та нафтопереробних заводах зменшили експортні можливості Кремля на 1 мільйон барелів на день, або на п’яту частину від загальної потужності, повідомили три джерела у галузі.