Європейські політики стурбовані через затримку американської допомоги Україні
Джерело: CNN
Європейські посадовці з Естонії, Ісландії, Данії, Латвії, Литви, Норвегії та Швеції, які цими днями відвідали США, стурбовані та розчаровані тим, що їх американські колеги недостатньо вимагають підтримки України.
Північно-Балтійська делегація, до складу якої увійшли голови кожного з парламентських комітетів країни у закордонних справах, неодноразово відвідували столицю США, щоб зустрітися з американськими законодавцями як у Палаті представників, так і в Сенаті, щоб виступити за підтримку України у боротьбі з російським агресором.
“Очевидно, ми прибули сюди, щоб продемонструвати єдність, продемонструвати нашу прихильність і сподіватися, що американці нас почують”, — сказала Діля Міст Ейнарсдоттір з Ісландії журналістам під час круглого столу вранці 8 лютого.
Водночас, додала вона, делегація залишає США “трохи сумною”.
Питання підтримки України зіштовхнулось зі зростаючою опозицією Республіканської партії. Конгрес США досі не ухвалив законопроєкт про подальшу фіндопомогу Україні, тоді як попередня закінчилась ще у 2023 році.
Законопроєкт Сенату, який прив’язував фінансування України до заходів безпеки на кордоні США, був заблокований 7 лютого. Після цієї невдачі Сенат наступного дня проголосував за початок дебатів щодо пакета витрат на безпеку з допомогою Україні.
Європейські законодавці, які перебували у Вашингтоні під час провалу голосування щодо законопроєкту про кордон і фінансування, заявили, що вони стурбовані тим, що їхні американські колеги не визнають обов’язкового для України швидкого отримання військової підтримки США.
Ріхардс Колс з Латвії зазначив, що “не було відчуття терміновості того, що відбувається”.
“У мене склалося уявлення, що війна в Україні — це щось дуже далеке, далеке від США”, — сказав він.
Жигімантас Павільоніс з Литви своєю чергою заявив, що Європа у питанні України об’єднана, як ніколи раніше, тому те, що зараз відбувається у США – дивно.
Європейські посадовці визнали, що вплив експрезидента США Дональда Трампа та майбутні президентські вибори, імовірно, зіграли свою роль у затримці.
Голова комітету у закордонних справах Естонії Марко Міхкельсон заявив, що багато депутатів, з якими він зустрічався, “насправді щиро підтримують Україну”.
“Багато з них хотіли б, щоб цей законопроєкт був ухвалений якнайшвидше. Але вони дуже бояться результатів власних виборів у листопаді. Що вразило, так це те, що вони не готові доводити це у своїх виборчих округах”, – сказав він.
Ейнарсдоттір припустила, що законодавці США мають бути готові діяти зараз, а не думати про політичне майбутнє.
“Дональд Трамп не є президентом Сполучених Штатів. Люди, в яких ми розчаровані, — це справжні люди, які мають реальну владу. Звичайно, він дуже впливова людина. Але, зрештою, ми вважаємо, що деякі дуже могутні, сильні люди, сильні люди, які мають фактичну владу та Сполучені Штати, повинні зробити більше”, — сказала вона.
Європейські політики також стурбовані тим, як реагуватиме Росія на нестачу допомоги Україні.
“Те, що ми тут зараз, є серйозним фактом”, – сказала Іне Еріксен Сорейде з Норвегії.
За її словами, якщо США припинять допомогу, Європа не матиме змоги заповнити цю прогалину.
Європейські політики також відкинули критику, що Європа робить недостатньо для України.
“Коли деякі республіканські конгресмени та сенатори кажуть, що ви (Європа – ред.) повинні зробити більше – ми віддаємо все, що маємо. Тому ми насправді не можемо зробити більше”, – сказав Майкл Ааструп Єнсен з Данії.
- За даними ЗМІ, експрезидент США Дональд Трамп та його соратники стали на заваді Сенату щодо ухвалення фінансування, яке, зокрема, передбачає надання Україні понад 61 млрд доларів.
- Голова Європейської ради Шарль Мішель у четвер, 1 лютого, повідомив, що усі 27 членів ЄС погодили пакет допомоги Україні на 50 мільярдів євро.
У Росії школярам планують обов’язково показувати серію з 83 “патріотичних” мініфільмів, зокрема про учасників війни проти України.
В Одесі під час розбору завалів житлової багатоповерхівки після російського ракетного удару рятувальники виявили тіло чоловіка.
Увечері 12 вересня російські окупанти атакували Одещину реактивним безпілотником. Унаслідок удару пошкоджено відділення логістичної компанії “Нова пошта”, постраждали двоє людей.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 12 вересня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 206 бойових зіткнень.
Спецпосланець президента США Джаред Кушнер заявив, що територіальне питання залишається найскладнішим у переговорах щодо завершення війни РФ в Україні. Водночас американська команда задоволена останніми раундами перемовин у Москві та Києві й сподівається на проведення найближчим часом тристоронньої зустрічі.