З 1980-х років площа посушливих територій Землі зросла втричі

Джерело: BBC

За даними нових досліджень про наслідки змін клімату, площа земель, які постраждали від посухи, зросла утричі з 1980-х років.

За результатами аналізу журналу Lancet Countdown on Health and Climate Change, у 2023 році на 48% поверхні суші Землі спостерігалась щонайменше одна екстремальна посуха, порівняно із середнім показником у 15% у 1980-х роках.

Майже 30% нашої планети торік зазнавали сильної посухи упродовж трьох місяців чи довше. У 1980-х роках цей показник становив 5%.

Поріг екстремальної посухи досягається після шести місяців дуже низького рівня опадів чи дуже високого рівня випарування з рослин та/або землі.

Він створює безпосередній ризик для водопостачання та санітарії, продовольчої безпеки та здоров’я населення, а також може вплинути на постачання енергії, транспортні мережі та економіку.

Причини виникнення деяких посух складні, адже на доступність до води впливає чимало факторів – від природних явищ до того, як люди використовують землю.

Однак зміни клімату змінюють глобальний характер розподілення опадів. Відтак деякі частини Землі стають вразливими до посух.
Найбільше посухи почали проявлятись у Південній Африці, на Близькому Сході та на Африканському Розі.

У басейні ріки Амазонка у Південній Америці посуха загрожує змінити погодні умови.

Посуха знищує дерева, які відіграють важливу роль у стимулюванні дощових хмар, що порушує збалансовані цикли опадів. Своєю чергою це призводить до подальшої посухи.

Та у той самий час, коли значна частина планети потерпає від засухи, на інших ділянках випадають екстримальні опади.

За останні 10 років на 61% планети спостерігалось збільшення екстримальних опадів у порівнянні з базовим середнім показником 1961-1990 років.

Зв’язок між посухами, повенями та глобальним потеплінням складний. Спека посилює випаровування, що робить періоди, коли немає дощу, ще сухішими.

Та зміна клімату також змінює режим опадів. Коли океани нагріваються, більше води випаровується у повітря. Нагрівається і повітря, відтак воно може утримувати більше вологи. Коли ця волога рухається над землею чи зливається у шторм, це призводить до інтенсивних опадів.

Торік через посуху на 151 млн більше осіб – порівняно з 1990 роками – постраждали через нестачу продовольства, що призвело до недоїдання. Смертність серед осіб віком 65+ через спеку також зросла: на 167% порівняно з 1990 роками.

Водночас підвищення температури повітря та збільшення кількості дощів призводять до збільшення вірусів, які розповсюджують комарі. Випадки лихоманки денге вже сягли найвищого рівня. Також лихоманка денге, малярія та вірус Західного Нілу почали з’являтись у місцях, де раніше їх ніколи не було.

Збільшення кількості пилових бур призвело до того, що мільйони людей піддаються небезпечному забрудненню повітря.

Журналісти BBC відвідали деякі з найспекотніших куточків світу, де попит на воду вже був високий та виявили, що надзвичайна посуха та опади ще більше обмежили доступ до води.

З 2020 року північний схід Сирії та деякі частини Іраку охопила екстремальна та виняткова сільськогосподарська посуха.

За останні кілька років у мільйонному місті Хасака закінчилася чиста вода. Коли мешканці не можуть отримати воду, люди роблять власні колодязі, копаючи землю, але грунтові води можуть забруднюватися, внаслідок чого люди хворіють.

Питна вода в Хасака надходить із системи колодязів за 25 кілометрів, але вони також висихають, і палива, необхідного для видобутку води, не вистачає.

Відтак одяг залишається невипраним, а сім’ї не можуть належним чином купати своїх дітей, що означає, що шкірні захворювання та діарея широко поширені.

“Люди готові вбити свого сусіда за воду. Люди щодня відчувають спрагу”, – розповів один з мешканців.

У Південному Судані 77% території країни мали принаймні один місяць посухи минулого року, а половина країни переживала сильну посуху щонайменше шість місяців. Водночас від повені постраждали понад 700 000 осіб.

Під час посухи річки та озера висихають, а ґрунт вигоряє, тобто твердіє та втрачає рослинний покрив. Якщо після цього йде сильний дощ, вода не може вбратися в землю, а замість цього стікає, викликаючи раптові повені.

Якщо світ не зможе скоротити викиди парникових газів і зупинити подальше зростання глобальної температури, жителі планети можуть очікувати більшої посухи та більш інтенсивних дощів. 2023 рік став найспекотнішим за всю історію спостережень.

“На цей час ми все ще в змозі майже адаптуватися до змін клімату. Але це дійде до точки, коли ми досягнемо межі наших можливостей. Тоді ми побачимо багато неминучих наслідків. Чим вище ми допускаємо глобальну температуру, тим гірше буде”, – сказала Марина Романелло, виконавча директорка Lancet Countdown.

• Дослідження свідчать, що через танення льодовиків внаслідок глобального потепління, обертання Землі сповільнюється, відтак тривалість кожної доби стає довшою, оскільки зникнення льоду міняє форму планети.