Із 3 жовтня НБУ впроваджує режим керованої гнучкості обмінного курсу

Джерело: пресслужба НБУ

Вже з 3 жовтня Національний банк України впроваджує режим керованої гнучкості обмінного курсу, продовжуючи реалізацію Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування.

Офіційний курс визначатиметься на основі курсу за операціями на міжбанківському ринку, а не встановлюватиметься директивно НБУ, як це відбувалося з 24 лютого 2022 року.

Одначе зазначається, що Нацбанк і далі контролюватиме ситуацію на міжбанківському валютному ринку та на постійній основі компенсуватиме структурний дефіцит іноземної валюти на ринку.

Завдяки цьому курс зможе змінюватися в обидва боки: зростати та знижуватися. Банк суттєво обмежуватиме курсові зміни, не допускаючи значного послаблення чи зміцнення гривні.

Офіційний курс за режиму керованої гнучкості визначатиметься операціями на міжбанківському валютному ринку “за активної участі НБУ”.

Водночас курс на тих сегментах ринку, де мають змогу купувати та продавати валюту громадяни, встановлюватиметься за тими ж правилами, що і минулі півтора року. Зокрема мовиться як про готівковий ринок, так і про карткові курси банків.

Зауважується, що Нацбанк продовжить докладати зусиль для “мінімізації різниці між готівковим та офіційним курсами”.

Новий курсовий режим посилить стійкість української економіки та валютного ринку, сприятиме їх кращій адаптації до зміни внутрішніх і зовнішніх умов та зменшуватиме ризики накопичення валютних дисбалансів, які може генерувати тривале утримання фіксованого курсу, – обіцяють в НБУ.

Окрім цього, наголошується, що керована гнучкість курсу стане важливою передумовою для повернення до інфляційного таргетування в майбутньому.

У пресслужбі запевнили, що незмінним пріоритетом НБУ лишатиметься збереження курсової стійкості.

Правління російського “Газпрому” схвалило проєкт інвестиційної програми на 2026 рік із загальним обсягом фінансування 1,1 трлн рублів – на 31,9% менше, ніж у фінальній редакції програми на 2025 рік.

Санкції США проти російського нафтовидобувного концерну “Роснафта” відновили у Німеччині дискусії стосовно націоналізації дочірніх підприємств компанії, зокрема нафто­переробного заводу PCK у Шведте на сході ФРН. 

Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.

З початку 2025 року сплата туристичного збору зросла на 35,7% проти відповідного періоду минулого року. Цьогоріч місцеві бюджети отримали 234,4 млн грн туристичного збору. 

30 жовтня російські війська вдарили з РСЗВ по Слов’янську на Донеччині. Внаслідок атаки загинула одна особа.