За п’ять місяців Міноборони заощадило на тилових закупівлях понад 3,5 мільярда гривень

Джерело: Міноборони

Міністерство оборони завершило реформу закупівель тилового майна. Відтепер всі функції тилових закупівель перейдуть до “Агенції закупівель у сфері оборони” (ДП “Державного оператора тилу”).

Щоб не перервати своєчасне постачання тилового майна до ЗСУ у перехідний період, впродовж останніх місяців Міноборони продовжувало самостійно укладати відповідні угоди з урахуванням принципів прозорості, якості та економії бюджетних коштів.

Майже 100% тилових закупівель вийшли на Prozorro.

Загалом за період з 6 вересня до 31 грудня укладено 186 договорів на суму понад 17 мільярдів гривень.

Харчування. Загалом за вказаний період Міноборони провело 39 закупівель за спрощеною процедурою на суму понад 10 мільярдів гривень. Потенційні постачальники подали 263 пропозиції. Міноборони відібрало 26 компаній (раніше було 10). Завдяки конкуренції зменшилась вартість харчування військовослужбовців. Результат – на перший квартал 2024 року усі військові забезпечені харчуванням, водою та посудом.

В Одеській та Вінницькій області торги ще тривають – деякі компанії намагаються їх зірвати. Але на харчування бійців це не вплине. У випадку, якщо договори вчасно не укладуть, продукти постачатиме компанія-переможець із сусідньої області.

Пально-мастильні матеріали. За аналогічний період Міноборони уклало 51 договір на суму понад 5,5 мільярда гривень. Це 93,5 тисячі тонн пально-мастильних матеріалів, зокрема 18 мастил за стандартами НАТО. Все отримано в повному обсязі.

Речове забезпечення. За аналогічний період Міноборони уклало 99 договорів на суму понад 3,2 мільярда гривень (зокрема, 14 договорів на засоби індивідуального захисту – бронежилети, шоломи, навушники) на суму 1,7 мільярда гривень. Близько 91% майна вже закуплено.

Вперше Міноборони:

придбало 50 тисяч комплектів жіночої форми. У 2024 році її вже видаватимуть;
закупило 100 тисяч електричних грілок (а також 300 000 хімічних);
придбало та отримало 15 тисяч активних навушників (навушники для захисту військовослужбовців під час потужних вибухів).

Загальна економія за всіма закупівлями – понад 3,5 мільярда гривень (приблизно 20% від запланованої суми на закупівлі).

“Реформа тилових закупівель не вплинула на своєчасне забезпечення наших захисників та захисниць. Доки ДП “Державний оператор тилу” готувався до запуску, Міноборони самостійно організовувало закупівлі харчів, одягу, пально-мастильних матеріалів. Угоди уклали з дотриманням принципів прозорості, якості та економії бюджетних коштів. Результат – економія бюджетних коштів лише на закупівлі харчів приблизно 2,5 мільярди гривень, це 25% від запланованої суми”, – зазначив заступник міністра оборони Дмитро Кліменков.

Загалом у 2023 році для тилового забезпечення Збройних сил Міністерством оборони було закладено 97 мільярдів гривень. Контракти укладені на усі 100% бюджету.

Надалі всі функції тилових закупівель перейшли до “Агенції закупівель у сфері оборони” (ДП “Державного оператора тилу”).

Міністерство оборони України презентувало агенцію закупівель у сфері оборони “Державний оператор тилу (ДОТ)”.
Заступник міністра оборони України Дмитро Кліменков повідомив, що команда Міністерства оборони запустила нову систему закупівель за стандартами НАТО.

З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.