Законопроєкт про заборону реклами азартних ігор містить корупційні ризики та не вирішує проблему лудоманії – аналіз

Джерело: “Центр дослідження законодавства України”.

29 березня громадський активіст та військовослужбовець 59-ї ОМПБ імені Якова Гандзюка Павло Петриченко (загинув на фронті на початку квітня) зареєстрував на сайті президента України петицію про обмеження роботи онлайн-казино на період воєнного стану та запровадження ряду заборон щодо використання воєнної атрибутики у рекламі азартних ігор. Вона набрала необхідні 25000 підписів впродовж доби, після чого на петицію одразу ж відреагував Володимир Зеленський. 5 квітня, за тиждень після появи петиції, у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт № 9256-д за авторством групи нардепів на чолі з “слугою” Данилом Гетманцевим, метою якого була заявлена реформа ринку азартних ігор та боротьба з лудоманією (ігровою залежністю).

У “Центрі дослідження законодавства України” проаналізували пропозиції, викладені в тексті законопроєкту № 9256-д, який 24 квітня було прийнято у першому читанні.

Як зазначається, законопроєкт № 9256-д не містить ефективних шляхів розв’язання головної проблеми, окресленої в петиції за авторством Павла Петриченка – зловживання доступом до онлайн-казино військовими. Згідно з пропозицією авторів законопроєкту, це питання має вирішити Кабмін та орган, який тільки планується створити – через 3 місяці після ухвалення законопроєкту №9256-д. В самому ж законопроєкті норми, які мають обмежити військовослужбовцям участь в азартних іграх, викладені неточно, що ускладнює дотримання їх та може призвести до неефективності обмежень, заради яких, формально, законопроєкт був розроблений.

Крім того, створення нових регуляторних органів планується для заміни вже наявної Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Відтак, як зазначено, фактичної появи механізму обмеження участі військових в азартних іграх можна очікувати не раніше 2025 року. Згідно з нормами законопроєкту № 9256-д, замість КРАІЛ планується створити два органи – “центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та “центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері випуску та проведення лотерей. Автори законопроєкту не пояснюють, з якою метою слід створити два нових державних органи на місці одного – в умовах жорсткого дефіциту бюджету та фінансування державних видатків за гроші союзників.

Також зазначено, що на відміну від КРАІЛ, порядок утворення, формування та діяльності якої закріплено у профільному законі – порядок формування тих новостворених органів, що замінять КРАІЛ, визначатиме Кабінет Міністрів, що тягне за собою появу нових корупційних ризиків та можливість зловживання повноваженням для втручання в роботу ринку.

Однією з найсуттєвіших змін, які пропонує законопроєкт № 9256-д, є розширення заборон на рекламу азартних ігор. Зазначається, що хоч нововведення, передбачені цим законопроєктом, загалом є доцільними та необхідними, щодо окремих з них є застереження.

Серед таких застережень згадано заборону реклами у спортивних виданнях та на спортивних заходах, адже закон “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор” передбачає, що одним з принципів державної політики у цій сфері є підтримка та розвиток спорту саме коштом надходжень від проведення азартних ігор. Також зауважено, що організатори азартних ігор нерідко є спонсорами спортсменів чи спортивних колективів, а ряд азартних ігор безпосередньо пов’язані з перебігом чи результатами спортивних заходів.

Ще одне застереження стосується загальної заборони реклами азартних ігор в мережі Інтернет (яка в законопроєкті викладена окремо, наряду з забороною реклами в медіа, на платформах спільного доступу до інформації (соцмережах), стрімінгових сервісах тощо). Як зауважується, через відсутність ефективних механізмів контролю такої заборони, вона може призвести до росту нелегального сегмента азартних ігор, організатори яких будуть непідконтрольні регуляторним органам в Україні. Крім того, загальна заборона реклами азартних ігор в мережі Інтернет може бути трактована і як заборона організатору азартних ігор мати власний сайт. Відтак наголошується на дискусійності перелічених формулювань законопроєкту.

Також спірними названо пропоновані законопроєктом підстави для анулювання ліцензій організаторів азартних ігор, зокрема, повторне порушення вимог щодо реклами азартних ігор та підтвердження невідповідності законодавству правил проведення азартних ігор та правил відвідування грального закладу, які встановив організатор.

Щодо першого, як зауважується, така норма створює можливості для недобросовісної конкуренції, особливо вкупі з ризиками щодо непрозорості формування та роботи нового регулятора ринку, який має замінити КРАІЛ. Натомість пропонується більш збалансований підхід у вигляді кратного збільшення штрафів за порушення законодавства про рекламу, а також закріплення обов’язку регулятора звітувати щодо опрацювання всіх звернень щодо реклами азартних ігор – щоб уникнути вибіркового застосування санкції. Також надмірним названо і другий пункт, на заміну якому пропонується – штраф за перше порушення, анулювання ліцензії за повторне порушення або неусунення виявлених порушень впродовж визначеного періоду.

Наостанок в аналітичному матеріалі акцентовано на ризиках, пов’язаних з пропонованою законопроєктом № 9256-д заміною словосполучення “резидент іноземної держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України” (як у чинній редакції закону) на словосполучення “резидент іноземної держави, що здійснює збройну агресію проти України”. Як зазначено, другий варіант обмежений у часі фактичною тривалістю збройної агресії, що формально відкриває шлях на український ринок російським компаніям після припинення російсько-української війни. Натомість поточна редакція вимагає внесення змін до відповідного закону, що ускладнює подібний варіант розвитку подій. Водночас наголошується на необхідності більш чітко врегулювати питання з визнанням Росії державою-агресором у чинному законодавстві, адже ряд норм, які закріплювали цей статус, або вже втратили, або втратять чинність з часом.

У підсумку зазначається, що попри реальну необхідність реформи ринку азартних ігор з урахуванням накопиченого досвіду (зокрема в частині обмеження доступу до них для військових та обмеження способів реклами казино), норми законопроєкту № 9256-д потребують суттєвого доопрацювання щодо створення ефективного алгоритму захисту вразливих осіб від ігрової залежності; запуску системи онлайн моніторингу азартних ігор (мала запрацювати ще у 2022 році); виправлення недоліків юридичної техніки, наявних в тексті законопроєкту, відмови від ідеї ліквідувати один регуляторний орган заради створення двох нових; врегулювання порядку дії законопроєкту в часі задля уникнення порушення фундаментальних правових принципів.

У Генеральному штабі ЗСУ оприлюднили оперативну інформацію станом на 23.30 16.05.2024 щодо російського вторгнення. Сили оборони продовжують виконувати завдання з відбиття широкомасштабної збройної агресії РФ. Наразі вздовж лінії фронту тривають бої.

Союзники по НАТО наближаються до погодження плану з відрядження військ в Україну для підготовки українських сил, перетинаючи ще одну з “червоних ліній” Путіна.

Генеральний директор “Пожмашини” Олег Авер’янов повідомив, що 16 травня співробітники поліції виламали двері офісу компанії та влаштували обшук. Однак, згодом виявилося, що поліціянти наплутали з адресою.

Пізно ввечері 16 травня російські війська атакували Харків безпілотниками. Згодом ворог здійснив ракетний обстріл міста.

Міністри фінансів країн “Великої семи”, котрі зустрінуться наступного тижня в Італії, підтримають план Європейського Союзу щодо використання доходів від заморожених російських активів для військової допомоги Україні, підтвердив 16 травня офіційний представник міністерства фінансів Італії.