Зеленський обговорив безпекову угоду з Південною Кореєю

Джерело: Володимир Зеленський/X

14 травня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з главою Республіки Корея Юн Сок Йолем. Сторони зокрема обговорили Глобальний саміт миру й важливість заохочення до участі в ньому якомога більшої кількості країн, зокрема з Азійсько-Тихоокеанського регіону й Африки.

Зеленський висловив вдячність президенту Юн Сок Йолю за підтвердження участі Республіки Корея в Саміті. Додавши, що перший Саміт миру має закласти основу для справедливого й тривалого миру в Україні. Він також подякував Південній Кореї та її народу за принципову й довготривалу підтримку України та українців.

Сторони обговорили також шляхи подальшого розвитку двосторонньої співпраці, зокрема у сфері гуманітарного розмінування.

Окрему увагу приділили системі гарантій безпеки для України та перспективі укладення відповідної двосторонньої безпекової угоди, — зазначив глава Української держави.

Нагадаємо, 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.

Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.

Читайте також: Гарантії безпеки: про що саме Україна підписує угоди з союзниками

У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною одну з безпекових угод терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.

Наступними документи підписали Німеччина, Франція, Данія, Канада, Італія, Нідерланди, Фінляндія та Латвія. Паніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що Київ сподівається підписати подібні договори з більш ніж 30 державами.

28 квітня Зеленський повідомив, що нині Україна та США ведуть переговори щодо обсягів допомоги на наступні десять років у межах “найсильнішого” двостороннього договору в галузі безпеки.

Тоді як 1 травня, у своєму відеозверненні, президент зазначив, що Україна готує ще сім нових безпекових документів для нашої держави — двосторонніх угод про гарантії безпеки.

Станом на сьогодні вже вісім союзників Києва, включаючи Велику Британію та членів ЄС, таких як Німеччина та Франція, підписали власні гарантії безпеки з Україною.

  • 11 квітня Україна та Латвія підписали двосторонню безпекову угоду.
  • 3 квітня Україна та Фінляндія підписали угоду про довгострокове співробітництво у сфері безпеки та підтримки.
  • Україна спільно з Румунію розпочали переговори стосовно безпекових гарантій для нашої країни. Сторони зокрема узгодили модальності подальших переговорів.
  • Данія оголосила про укладення двосторонньої безпекової угоди з Україною, яка передбачає підтримку протягом наступних 10 років, заявило Міністерство закордонних справ Данії.
  • В Офісі президента поінформували, що Україна розпочала переговори з Іспанією щодо укладення двосторонньої безпекової угоди.
  • 6 березня президент Володимир Зеленський під час зустрічі з прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом заявив, що нині сторони почали підготовку до двосторонньої угоди щодо гарантій безпеки.
  • 3 квітня Фінляндія стала восьмою країною НАТО, котра підписала десятирічну угоду про співпрацю з Україною в галузі безпеки, зобов’язавшись продовжувати свою довгострокову підтримку в умовах 25-місячної повномасштабної війни з Росією.
  • Згідно з проєктом документа, Європейський Союз пообіцяв довгострокову безпекову підтримку України, запевнивши Київ у наданні додаткового озброєння, військової підготовки та іншої допомоги на довгостроковій основі.

23 жовтня під час зустрічі у Парижі Володимир Зеленський та Емманюель Макрон узгодили подальші кроки для зміцнення оборонної співпраці, посилення тиску на Росію та гарантування безпеки України.

Після чергового обстрілу Харкова, волонтери вирушили на місце події, щоб підтримати тих, хто ліквідовував наслідки атаки – від рятувальників до комунальників.

У ніч на 23 жовтня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по стратегічних об’єктах військово-промислового комплексу Росії.

Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.

Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.