Зеленський підписав законопроєкт, що ліквідує незалежність НАБУ і САП – Железняк

Джерело: Ярослав Железняк

Народний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на декілька власних джерел, повідомив, що президент Володимир Зеленський підписав резонансні правки до законопроєкту №12414.

“Порахував, на повну ліквідацію антикорупційної інфраструктури, яку будували 11 років знадобилося лише трохи більше ніж 5 годин… В історії українського парламентаризму 22 липня 2025 цей день мали б назвати “БліцКріндж”… Правда там і того парламентаризму не залишилось вже”, – прокоментував нардеп.

Що це за законопроєкт?

22 липня Верховна Рада підтримала поправки до законопроєкту №12414, який підпорядковує Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) Офісу генпрокурора, чим обмежує незалежність цих органів. За відповідне рішення проголосували 263 депутати.

До цього НАБУ та САП оприлюднили офіційну заяву щодо законопроєкту. У ній відомства попередили, що у разі його ухвалення керівник САП стане номінальною фігурою, а НАБУ втратить незалежність і перетвориться на підрозділ Генпрокуратури.

“Парламент готується до другого читання законопроєкту №12414, до якого в останній момент внесено правки, що фактично знищують незалежність НАБУ і САП та фактично підпорядковують діяльність Генеральному прокурору”, – йшлося у заяві.

Зокрема, законопроєкт передбачає, що:

  • Генеральний прокурор отримує доступ до всіх справ НАБУ або може надати такий доступ будь-якому іншому прокурору;
  • має право давати обов’язкові письмові вказівки детективам НАБУ і, в разі їх невиконання, змінювати підслідність, передаючи справу іншим органам;
  • може закрити розслідування на вимогу сторони захисту;
  • сам вирішує спори про підслідність;
  • самостійно підписує підозри топпосадовцям;
  • керівник САП втрачає право входити до групи прокурорів — це вирішує тільки Генпрокурор.

Відомства, як і Рада громадського контролю при НАБУ закликали депутатів не підтримувати зміни до законопроєкту, які загрожують незалежності антикорупційних органів.

Погіршення стану російської економіки починають відчувати на собі все більше компаній. За підсумками січня – червня частка збиткових організацій зросла на 2,3 в. п. і досягла 30,4% – максимуму з 2020 року, коли через пандемію у мінус працювали 35% підприємств.

Кількість поранених цивільних внаслідок російської атаки по гуманітарної місії з розмінування на Чернігівщині зросла до п’яти.

На фронті загинула 19-річна військовослужбовиця 12-ї бригади спеціального призначення 1-го корпусу НГУ “Азов” Дар’я Лопатіна з позивним “Дельта”.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що Москва не може визначати, чи допустима присутність західних військ на території України у разі досягнення мирної угоди. Виступаючи на Празькому оборонному саміті Міжнародного інституту стратегічних досліджень, він наголосив, що рішення про це може ухвалювати виключно Київ.

4 вересня суд призначив заставу у 9 млн грн ексначальнику департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюку, котрого підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні.