Зеленський підписав законопроєкт, що ліквідує незалежність НАБУ і САП – Железняк

Джерело: Ярослав Железняк

Народний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на декілька власних джерел, повідомив, що президент Володимир Зеленський підписав резонансні правки до законопроєкту №12414.

“Порахував, на повну ліквідацію антикорупційної інфраструктури, яку будували 11 років знадобилося лише трохи більше ніж 5 годин… В історії українського парламентаризму 22 липня 2025 цей день мали б назвати “БліцКріндж”… Правда там і того парламентаризму не залишилось вже”, – прокоментував нардеп.

Що це за законопроєкт?

22 липня Верховна Рада підтримала поправки до законопроєкту №12414, який підпорядковує Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) Офісу генпрокурора, чим обмежує незалежність цих органів. За відповідне рішення проголосували 263 депутати.

До цього НАБУ та САП оприлюднили офіційну заяву щодо законопроєкту. У ній відомства попередили, що у разі його ухвалення керівник САП стане номінальною фігурою, а НАБУ втратить незалежність і перетвориться на підрозділ Генпрокуратури.

“Парламент готується до другого читання законопроєкту №12414, до якого в останній момент внесено правки, що фактично знищують незалежність НАБУ і САП та фактично підпорядковують діяльність Генеральному прокурору”, – йшлося у заяві.

Зокрема, законопроєкт передбачає, що:

  • Генеральний прокурор отримує доступ до всіх справ НАБУ або може надати такий доступ будь-якому іншому прокурору;
  • має право давати обов’язкові письмові вказівки детективам НАБУ і, в разі їх невиконання, змінювати підслідність, передаючи справу іншим органам;
  • може закрити розслідування на вимогу сторони захисту;
  • сам вирішує спори про підслідність;
  • самостійно підписує підозри топпосадовцям;
  • керівник САП втрачає право входити до групи прокурорів — це вирішує тільки Генпрокурор.

Відомства, як і Рада громадського контролю при НАБУ закликали депутатів не підтримувати зміни до законопроєкту, які загрожують незалежності антикорупційних органів.

Верховний лідер Ірану Моджтаба Хосейні Хаменеї призначив Мохсена Резаї своїм представником у Вищій раді національної безпеки. Колишній командувач Корпусу вартових ісламської революції замінив на посаді Мохаммада Багера Зольгадра.

Ізраїльські військові обмежили доступ до палестинського села Тайбе на Західному березі після серії нападів з боку ізраїльських поселенців. Заборона стосується лише ізраїльтян, які не проживають у селі, і не поширюється на палестинців.

Прокуратура Еквадору висунула обвинувачення колишньому міністру внутрішніх справ Хосе Серрано та ще шістьом людям у справі про вбивство кандидата в президенти Фернандо Вільявісенсіо у 2023 році. Серед фігурантів також є керівник одного з найвпливовіших наркокартелів країни Los Lobos.

Центральний банк Угорщини підтвердив підтримку урядового курсу на виконання умов для вступу країни до єврозони. Кабінет прем’єр-міністра Петера Мадяра хоче досягти необхідних показників до завершення своєї каденції у 2030 році.

Росія збільшила військові постачання малійській хунті після погіршення ситуації для збройних сил Малі та російського “Африканського корпусу” у центральних і північних районах країни.