Зеленський провів розмову з прем’єром Японії: обговорили розвиток двосторонньої співпраці
Джерело: Володимир Зеленський у Telegram
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Японії Фуміо Кішідою.
Сторони домовилися про розвиток співпраці в колективних і двосторонніх форматах. Зокрема, йшлося про продовження активної роботи над укладенням двосторонніх безпекових гарантій у межах Спільної декларації G7 про підтримку України та підготовку до Конференції з відновлення України, яка відбудеться в лютому 2024 року в Японії.
Президент України подякував прем’єр-міністру Фуміо Кішіді за цьогорічний вагомий внесок Японії в енергетичну безпеку нашої країни й надання необхідного обладнання, зокрема потужних трансформаторів і турбін.
Президент України також високо оцінив відновлення роботи офісу Японської агенції з міжнародного співробітництва “Джайка” в Києві.
Співрозмовники обговорили подальшу макрофінансову підтримку України.
Глава держави відзначив активну роль Японії в імплементації української “формули миру” й подякував за участь японського представника в третій зустрічі радників із питань національної безпеки та радників із зовнішньої політики щодо імплементації пунктів Формули та принципів відновлення миру в нашій країні.
Крім того, Зеленський відзначив лідерську роль Японії в підтримці нашої країни під час головування у “Групі семи”. Президент високо оцінив заяву міністрів закордонних справ країн G7 за підсумками зустрічі в Токіо, у якій ідеться про непорушність підтримки України попри інші глобальні виклики.
Зокрема, Володимир Зеленський запросив Японію долучитися до другого міжнародного саміту програми “Зерно з України”.
- У найближчі місяці японські партнери передадуть Україні трансформатори та сонячні панелі у межах програми підтримки українського енергосектору.
- 9 вересня міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко повідомив, що японський уряд передав підрозділам ДСНС України 24 вантажні автомобілі з маніпуляторами ISUZU для гуманітарного розмінування.
- Японський уряд розглядає можливості та ініціативи щодо надання допомоги в розбудові телемедицини в Україні.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.