ЗМІ: Генштаб не підтримав законопроєкт Міноборони про демобілізацію
Джерело: УП
Генеральний штаб ЗСУ не підтримав підготовлений Міністерством оборони законопроєкт про звільнення зі служби та ротацію бійців під час воєнного стану. Командування української армії виступило проти ініціативи, позаяк реалізація документа призвела б до одномоментної демобілізації значної кількості досвідчених військових.
Мова приблизно про 108 тисяч військових, зокрема 14 тисяч офіцерів. Після відмови Генштабу, проєкт закону не зареєстрували у Раді.
У разі реалізації проєкту Закону прогнозовано відбуватиметься одномоментне звільнення з військової служби значної кількості військовослужбовців, що призведе до суттєвого зниження укомплектованості особовим складом бойових військових частин, — зазначили у відповіді Міноборони на запит УП.
Так, законопроєкт про чіткі терміни служби можна буде внести на розгляд Ради лише за наявності достатньої кількості бійців для війни з Росією, інакше командирам доведеться виводити свої сили з фронтових “полів”.
За даними видання, документ передбачає можливість демобілізації через три роки служби за умови, що військовий брав участь у бойових діях сукупно 18 місяців.
У 2024 році в Україні ухвалили закон про мобілізацію. Спершу документ передбачав чіткі терміни військової служби, однак, у процесі обговорення положення про демобілізацію виключили.
- Міноборони напрацювало три варіанти законопроєкту про демобілізацію.
- Генеральний штаб відповів на петицію нардепа Олексія Гончаренка щодо демобілізації військових після 18-ти місяців на службі.
- Заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк розповів, що законопроєкт про демобілізацію вже розробили, але передати його до Верховної Ради поки не можуть.
Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.
Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.
Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.
1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.
На Харківщині повернули до використання угіддя площею понад 1,7 тисячі гектарів. Станом на сьогодні це найбільша ділянка, розмінована оператором протимінної діяльності у межах державної програми компенсації вартості розмінування агроземель.