ЗМІ: Генштаб не підтримав законопроєкт Міноборони про демобілізацію

Джерело: УП

Генеральний штаб ЗСУ не підтримав підготовлений Міністерством оборони законопроєкт про звільнення зі служби та ротацію бійців під час воєнного стану. Командування української армії виступило проти ініціативи, позаяк реалізація документа призвела б до одномоментної демобілізації значної кількості досвідчених військових.

Мова приблизно про 108 тисяч військових, зокрема 14 тисяч офіцерів. Після відмови Генштабу, проєкт закону не зареєстрували у Раді.

У разі реалізації проєкту Закону прогнозовано відбуватиметься одномоментне звільнення з військової служби значної кількості військовослужбовців, що призведе до суттєвого зниження укомплектованості особовим складом бойових військових частин, — зазначили у відповіді Міноборони на запит УП.

Так, законопроєкт про чіткі терміни служби можна буде внести на розгляд Ради лише за наявності достатньої кількості бійців для війни з Росією, інакше командирам доведеться виводити свої сили з фронтових “полів”.

За даними видання, документ передбачає можливість демобілізації через три роки служби за умови, що військовий брав участь у  бойових діях сукупно 18 місяців.

У 2024 році в Україні ухвалили закон про мобілізацію. Спершу документ передбачав чіткі терміни військової служби, однак, у процесі обговорення положення про демобілізацію виключили.

Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.

Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.

Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.

У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.