ЗМІ: Генштаб не підтримав законопроєкт Міноборони про демобілізацію
Джерело: УП
Генеральний штаб ЗСУ не підтримав підготовлений Міністерством оборони законопроєкт про звільнення зі служби та ротацію бійців під час воєнного стану. Командування української армії виступило проти ініціативи, позаяк реалізація документа призвела б до одномоментної демобілізації значної кількості досвідчених військових.
Мова приблизно про 108 тисяч військових, зокрема 14 тисяч офіцерів. Після відмови Генштабу, проєкт закону не зареєстрували у Раді.
У разі реалізації проєкту Закону прогнозовано відбуватиметься одномоментне звільнення з військової служби значної кількості військовослужбовців, що призведе до суттєвого зниження укомплектованості особовим складом бойових військових частин, — зазначили у відповіді Міноборони на запит УП.
Так, законопроєкт про чіткі терміни служби можна буде внести на розгляд Ради лише за наявності достатньої кількості бійців для війни з Росією, інакше командирам доведеться виводити свої сили з фронтових “полів”.
За даними видання, документ передбачає можливість демобілізації через три роки служби за умови, що військовий брав участь у бойових діях сукупно 18 місяців.
У 2024 році в Україні ухвалили закон про мобілізацію. Спершу документ передбачав чіткі терміни військової служби, однак, у процесі обговорення положення про демобілізацію виключили.
- Міноборони напрацювало три варіанти законопроєкту про демобілізацію.
- Генеральний штаб відповів на петицію нардепа Олексія Гончаренка щодо демобілізації військових після 18-ти місяців на службі.
- Заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк розповів, що законопроєкт про демобілізацію вже розробили, але передати його до Верховної Ради поки не можуть.
Під час промови до Дня національної незалежності Польщі міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш відзначив, що боротьба українців проти російської агресії – це також боротьба за безпеку всієї Європи.
Підрозділи Сил оборони України завдали удару по інфраструктурі ТОВ “Ставролєн” у Будьоновську, Ставропольський край (РФ).
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.