53% українців вважають, що Зеленський має брати участь у наступних виборах – КМІС

Скріншот: КМІС

Джерело: Київський міжнародний інститут соціології (КМІС)

За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, незалежно від поглядів на потребу у виборах, більш ніж половина українців (53%) вважають, що Володимир Зеленський має брати участь у наступних президентських виборах.

Зауважимо, що у грудні 2023 року таких було 59%.

Натомість із 34% у грудні 2023 року до 43% у лютому 2024 року зросла частка тих, хто вважає, що Володимир Зеленський має обмежитися одним нинішнім терміном.

Відносно найменше підтримують участь Володимира Зеленського у наступних президентських виборах мешканці Заходу і Півдня, відносно ж найбільше – Центру і Сходу.

Скріншот: КМІС

Додамо, що згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, станом на лютий 2024 року серед 13 діячів у списку українці найбільше довіряють колишньому Головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному – 94%.

На другому місці – начальник ГУР Кирило Буданов з довірою у 66%, а президент України Володимир Зеленський – на третьому (64%).

Зазначимо, що довіра до Зеленського, порівняно з груднем 2023 року, знизилась на 13%. Натомість довіра до Залужного за цей період зросла на 2%. Довіра опитаних українців до Кирила Буданова також збільшилась – на 6%.

Згідно з результатами опитування, новому Головнокомандувачу ЗСУ Олександру Сирському довіряють 40% опитаних українців (в грудні 2023 року 33%).

Найнижчий показник довіри серед 13 діячів до народної депутатки Мар’яни Безуглої (довіряють 7%, не довіряють – 65%), народного депутата Юрія Бойка (довіряють 10%, не довіряють – 73%), голови політичної партії “Батьківщина” Юлії Тимошенко (довіряють 17%, не довіряють – 82%) та колишнього радника ОП Олексія Арестовича (довіряють 11%, не довіряють – 83%).

Читайте також: Третій зайвий: вперше рейтинг довіри до Зеленського впав нижче другого місця

Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.

Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.

Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.

У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.