70% українців вважають себе віруючими, кожен четвертий став більш релігійним через війну РФ
Джерело: Разумков Центр
В Україні більшість громадян називають себе віруючими, а частина з них зазначає, що після початку повномасштабної війни стала більш релігійною. Про це свідчать результати соціологічного опитування, яке оприлюднив Разумков Центр.
За даними опитування, 70,3% респондентів вважають себе віруючими. При цьому 25,4% опитаних зазначили, що після початку повномасштабного вторгнення Росії стали більш релігійними, ніж були раніше.
Серед тих, хто називає себе віруючими, найбільшу частку становлять православні – 58,3%. Водночас 15,5% опитаних повідомили, що не належать до жодного релігійного віросповідання. Серед інших християнських напрямків 11,8% респондентів віднесли себе до греко-католиків, 10% назвали себе “просто християнами”, 2,6% відвідують протестантські та євангелічні церкви, а 1,2% ідентифікують себе як римо-католики.
Серед православних найбільше тих, хто пов’язує себе з Православною Церквою України, яку очолює Блаженніший митрополит Епіфаній. У 2025 році 72,2% православних назвали себе вірянами ПЦУ. У порівнянні з 2024 роком їхня частка зросла на 8,6%, а якщо порівнювати з кінцем 2021 року – на 32,4%.
Водночас 9,3% православних респондентів (або 5,4% серед усіх опитаних) віднесли себе до Української православної церкви Московського патріархату, яку очолює митрополит Онуфрій. Якщо порівнювати з кінцем 2021 року, кількість її прихильників серед православних зменшилася більш ніж удвічі – тоді їх було майже 22% (або 13,3% серед усіх опитаних).
Окремо 17,4% віруючих назвали себе “просто православними”, не вказуючи конкретної конфесійної належності.
Щодо релігійної практики, 53,2% респондентів повідомили, що відвідують богослужіння, хоча здебільшого роблять це під час великих релігійних свят. Також зросла частка людей, які долучаються до богослужінь онлайн: у 2025 році так відповіли 16,6% опитаних, тоді як у 2021 році таких було 10,2%.
Загалом 51,1% учасників опитування позитивно оцінюють використання церквами сучасних інформаційних технологій і соціальних мереж. Негативно до цього ставляться 6,9%, ще 37,1% відповіли, що їм байдуже. Порівняно з довоєнним періодом кількість критично налаштованих до цього зменшилася вдвічі – з 14,4% у 2021 році до 6,9% у 2025-му.
На запитання про можливі зміни у діяльності релігійних громад 54,7% респондентів відповіли, що змін не потрібно. Водночас 13,4% хотіли б більшої уваги до різних форм допомоги членам громади, 12,9% – посилення психологічної підтримки, а 9,9% виступають за спрощення обрядовості та скорочення тривалості богослужінь.
Для 47,2% опитаних Церква є моральним авторитетом, тоді як 37,9% так не вважають. При цьому 54,1% респондентів зазначили, що Церква відіграє позитивну роль у сучасному українському суспільстві, а 5,5% оцінили її роль негативно. Також 52% опитаних переконані, що Церква має бути національно орієнтованою.
Окремо дослідження показало, що 58,7% респондентів вважають допустимою заборону діяльності окремих церков чи релігійних об’єднань державою. Серед тих, хто підтримує таку можливість, 82,6% виступили за заборону Української православної церкви Московського патріархату.
Дослідження проводили у листопаді 2025 року на територіях, що перебувають під контролем України.
- 68,29% опитаних російських військовополонених вважають війну РФ проти України легітимною, необхідною та виправданою певною мірою. Про це свідчать результати дослідження, проведеного громадською організацією “LingvaLexa”.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна вважає, що Європі варто розглядати Україну як потенційного гаранта безпеки завдяки унікальному військовому досвіду.
Перша леді США Меланія Трамп сприяла поверненню шістьох українських дітей, котрі перебували на території Росії, до їхніх родин в Україні.
Російський порт Приморськ на Балтійському морі, один з найбільших експортних портів країни, втратив щонайменше 40% потужностей для зберігання нафти через атаки українських безпілотників минулого місяця. Це підтвердили знімки з американських комерційних супутників.
За доказовою базою Служби безпеки 15 років тюрми з конфіскацією майна отримав агент ФСБ, котрий готував убивство посадовця міської ради на Запоріжжі в обмін на приватний будинок. Для цього він пройшов підготовку в навчальному центрі ФСБ, де отримав інструктажі з конспірації та ножового бою.
Скорочення видобутку нафти в Росії неминуче. Атаки України по портовій інфраструктурі, трубопроводах та НПЗ зменшили експортні можливості Кремля на 1 мільйон барелів на день, або на п’яту частину від загальної потужності, повідомили три джерела у галузі.