Данія завершила розслідування вибухів на “Північних потоках”

Джерело: пресслужба поліції Данії

26 лютого Данія завершила розслідування вибухів на “Північних потоках”, зазначивши, що слідство було “складним та масштабним”.

Деякі експерти вважають, що Берлін, Копенгаген та Стокгольм тримають не розголошують деталі розслідування через можливі дипломатичні наслідки.

Поліція Данії заявила, що припиняє  розслідування диверсії, скоєної у 2022 році на газопроводах “Північний потік”, що з’єднують РФ та Німеччину та проходять через виняткові економічні зони Швеції та Данії.

На підставі проведеного розслідування влада може зробити висновок, що диверсія на газопроводах була навмисною. Водночас, за оцінками, у Данії немає необхідних підстав для порушення кримінальної справи, — мовиться у заяві.

У заяві правоохоронців також мовиться, що поліція не може “надати додаткові коментарі” у цій справі. Раніше про припинення розслідування заявила прокуратура Швеції.

26 вересня 2022 року на газопроводах “Північний потік – 1” та “Північний потік – 2” у Балтійському морі сталися вибухи. 27 вересня у морському управлінні Швеції попередили про два витоки на газопроводі “Північний потік” у водах Швеції та Данії. У той же день шведська поліція розпочала розслідування у зв’язку з витоками газу з російського трубопроводу “Північний потік” та кваліфікувала цей інцидент як можливу диверсію.

Правоохоронці Швеції кваліфікували витоки з газопроводу Nord Stream як “грубу диверсію”.

У матеріалі The Washington Post поінформували, що Польщу, як і Україну, розглядали як можливого організатора вибухів, які пошкодили газопроводи Nord Stream на дні Балтійського моря. Натомість влада країни відкинула подібні припущення.

Згодом розвідка НАТО заявила, що у Москві складають карту, де позначено критично важливі підводні та наземні системи союзників НАТО. Для цього Кремль залучив військові та цивільні розвідувальні служби разом зі значними ресурсами у цифровій, космічній, повітряній, наземній та морській галузях.

Після вибухів на “Північних потоках” у Москві звинуватили “англосаксонських” союзників. На Заході ж припускали, що РФ сама причетна до інциденту.

Британські та французькі лідери допомогли налагодити відносини між керівниками США та України, які посварилися під час зустрічі в Білому домі 28 лютого. Це проклало шлях до угоди про перемир’я в Україні та поставило Росію перед необхідністю продемонструвати, чи готова вона припинити воєнні дії.

Відтепер особи, котрі постраждали від зникнення безвісти близького члена сім’ї внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну, мають змогу подавати відповідні заяви про відшкодування до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України.

Французькі депутати розглянуть резолюцію щодо посилення підтримки України, котра, зокрема, передбачає конфіскацію заморожених російських активів для фінансування оборони та відновлення країни.

Москва запропонувала підозрюваного бельгійською розвідкою у шпигунстві Дмитра Іорданіді, на посаду керівника місії Організації з безпеки і співробітництва в Європі у Сербії, повідомляє “Радіо Свобода” з посиланням на спільне розслідування з європейськими медіа.

США запровадять нові посилені санкції проти Росії та її торгових партнерів, якщо російський лідер Володимир Путін відмовиться від зупинки вогню, яке адміністрація Дональда Трампа погодила з Україною, запевнив сенатор-республіканець від Південної Кароліни Ліндсі Грем.