У Гаазі обговорюють «трибунал для Путіна»
Джерело: Deutsche Welle
2 квітня у Гаазі розпочалася міжурядова конференція “Відновлення правосуддя для України”. Уряди Нідерландів та України підбивають проміжні підсумки розслідувань воєнних злочинів, скоєних внаслідок повномасштабного вторгнення росіян, судового переслідування винних та координації міжнародних зусиль.
Друга мета конференції – досягти подальшого прогресу у досягненні цілей “формули миру” президента Володимира Зеленського у сфері правосуддя. На прохання Києва Нідерланди відіграють провідну роль. Зокрема мовиться про підтримку України у розслідуванні та судовому переслідуванні воєнних злочинів та злочинів проти людяності, чим зараз займаються 24 країни. Також обговорюється міжнародне розслідування та переслідування цих злочинів, включаючи злочин агресії.
Наразі триває світова дискусія про створення спеціального трибуналу для російського військового і політичного керівництва. Раніше глава МЗС Дмитро Кулеба зауважив, що станом на сьогодні це поки що єдине питання, з якого “немає конкретного практичного прогресу”. Учасники міжнародної дискусії не дійшли консенсусу стосовно визначення параметрів майбутнього трибуналу. Питання полягає в тому, чи буде цей трибунал міжнародним, чи “гібридним” – на базі українського законодавства із залученням закордонних суддів.
У березні генеральний прокурор України Андрій Костін під час візиту до Брюсселя повідомив, що з початку повномасштабного вторгнення РФ Україна засудила 81 росіянина за воєнні злочини, 17 із них постали перед судом в Україні особисто та отримали строки.
Загалом з початку повномасштабного російського вторгнення зареєстрували близько 123 тисячі справ про воєнні злочини.
Нині Міжнародний кримінальний суд у Гаазі розслідує примусову депортацію українських дітей до Росії.
17 березня досудова палата МКС у Гаазі видала ордер на арешт російського лідера Володимира Путіна у зв’язку з депортацією українських дітей до Росії під час повномасштабної війни проти України. Ще один ордер на арешт видано стосовно уповноваженої з прав дитини при президентові Росії Марії Львової-Бєлової за тим самим звинуваченням.
Читайте також: Голова Міжнародного кримінального суду пообіцяла покарати Путіна за злочини в Україні
- Близько 30 європейських країн, а також Австралія і Канада звернулися до Міжнародного суду ООН в Гаазі з проханням ухвалити рішення, що Суд має юрисдикцію для розгляду по суті позову України проти Росії, в якому Україна обвинувачує РФ у зловживанні Конвенцією про запобігання злочину геноциду з метою створення приводу для повномасштабного вторгнення, яке відбулося 24 лютого 2022 року.
- Понад 75 країн “зобов’яжуться вжити заходів для припинення використання їжі як зброї війни та голодування цивільного населення як тактики ведення війни”, підтримавши складене комюніке Організації Об’єднаних Націй.
- “Дуже ймовірно”, що Росію визнають винною у продовольчій кризі, зазначила Катріона Мердок, партнерка Global Rights Compliance, і тоді МКС видасть ще один ордер на арешт Путіна, разом із тим, який був виданий у березні цього року за незаконну депортацію дітей.
- Генеральний прокурор Андрій Костін разом з керівницею розслідуваннями міжнародних злочинів, вчинених в Україні, від Міжнародного кримінального суду Брендою Голліс побували на Харківщині — у місцях російських атак на цивільну інфраструктуру.
- Колишній посол Білорусі в Польщі Павло Латушко передав прокурорам Міжнародного кримінального суду (МКС) в Гаазі другу частину звіту, що містить нові матеріали, які підтверджують причетність “диктатора Олександра Лукашенка і його спільників до воєнних злочинів”. Йдеться, зокрема, про незаконне вивезення українських дітей до Білорусі.
- 5 березня Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт двох високопоставлених російських військових за звинуваченнями у причетності до нападів на цивільну інфраструктуру України.
- До Білорусі депортували тисячі українських дітей: деякі з них вже пройшли “військовий вишкіл” – The Telegraph.
30 квітня міністерка економіки Юлія Свириденко спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессентом підписала Угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови США–Україна. Як зауважила міністерка, мовиться про співпрацю на десятиліття вперед.
Орієнтовна вартість робіт з відбудови сучасного корпусу лікарні “Охматдит” становитиме близько 396 мільйонів гривень. Проєктно-кошторисна документація наразі проходить експертизу, а тендер на капітальний ремонт сучасного корпусу оголосять на платформі Prozorro у першій половині травня.
Спецпредставник президента США з питань України Кіт Келлог наголосив, що главі РФ Володимиру Путіну варто визнати зміну ситуації на користь України. Генерал у відставці зауважив, що росіянам, попри шалені втрати у лавах своєї армії, за півтора року не вдалося досягти серйозних здобутків на фронті.
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді відмовився приїхати до Москви на 9 травня. Про те, що Моді не прийняв запрошення глави РФ Володимира Путіна брати участь в урочистих заходах, повідомив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.
Компанії McDonald’s і Coca-Cola досі розглядають російський ринок як зону підвищених ризиків і не планують повертатися до діяльності у цій країні, свідчать листи компаній до правозахисної групи B4Ukraine.