Україна та Чехія офіційно розпочали переговори щодо угоди про гарантії безпеки

Джерело: Офіс президента

18 квітня українська та чеська сторони офіційно розпочали переговори про безпекову угоду, передбачену Спільною декларацією про підтримку України, яку підписали під час Вільнюського саміту НАТО.

Чеську сторону представляв генеральний директор з питань безпеки та багатосторонніх відносин Міністерства закордонних справ Чеської Республіки Давид Конецький.

Чехія демонструє незмінне лідерство у підтримці України та заохочує інших партнерів до реалізації сміливих і важливих ініціатив, зокрема щодо постачання нашій країні боєприпасів. В ОП наголосили, що також відчувається потужна підтримка Чехії на шляху до майбутнього членства України в ЄС і НАТО.

Сторони засвідчили прогрес у підготовці проєкту майбутньої безпекової угоди, обмінялися баченням її змістового наповнення, зокрема щодо посилення співпраці в галузі ОПК, а також узгодили графік подальших переговорів, щоб лідери двох країн могли підписати угоду найближчим часом.

Нещодавно, під час зустрічі у Вільнюсі президент Володимир Зеленський та президент Чехії Петр Павел обговорили готовність укласти двосторонню безпекову угоду.

Нагадаємо, що 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.

Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.

Читайте також: Гарантії безпеки: про що саме Україна підписує угоди з союзниками

3 квітня Фінляндія стала восьмою країною НАТО, котра підписала десятирічну угоду про співпрацю з Україною в галузі безпеки, зобов’язавшись продовжувати свою довгострокову підтримку в умовах 25-місячної повномасштабної війни з Росією.

У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною одну з безпекових угод терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.

Наступними документи підписали Німеччина та Франція, згодом приєдналися Данія, Канада, Італія, Нідерланди.

11 квітня Україна та Латвія підписали двосторонню безпекову угоду.

Так звана “влада” на тимчасово окупованій Херсонщині розгорнула масштабну забудову узбережжя Азовського моря.

20 квітня війська РФ атакували Харківщину, влучивши в автозаправну станцію. Внаслідок удару постраждали троє чоловіків віком 43, 45 і 64 років.

За матеріалами СБУ засудили агента ФСБ, котрий збирав і передавав російським спецслужбам координати українських оборонних позицій та фортифікаційних споруд під Харковом.

Державна служба з надзвичайних ситуацій закликала українців дотримуватися правил безпеки у разі влучання під час обстрілу поруч із житлом. Після повернення з укриття існує ризик виявлення уламків і частин вибухонебезпечних предметів.

Українські оборонці у ніч на 20 квітня атакували критичну інфраструктуру росіян — під удар потрапили НПЗ у Туапсе, нафтобаза у тимчасово окупованому Криму, десантні кораблі та склади озброєння.