У Москві відбудеться інавгурації Путіна: на неї прибудуть представники шести країн ЄС
Джерело: “Радіо Свобода” та “Суспільне”
Сьогодні в Москві відбудеться інавгурація Володимира Путіна, який знову обіймає посаду президента Росії після березневих виборів, де йому “намалювали” понад 87% голосів. Ці “вибори” викликали міжнародні сумніви щодо їхньої чесності, особливо через відсутність міжнародних спостерігачів та обмежений доступ для російських спостерігачів.
Окрім того, голосування відбулося не лише на території Росії, а й в окупованих регіонах України, що порушує міжнародне право.
За інформацією “Радіо Свобода”, участь у церемонії інавгурації візьмуть представники з шести країн Європейського Союзу, включаючи Францію, Угорщину, Словаччину, Грецію, Мальту та Кіпр. “Суспільне“, посилаючи на свої джерела, прокоментувало представника Франції щодо участі в церемонії: “Участь нашого посла не означає, що ми вважаємо обрання Путіна легітимним або що ми “визнаємо” його, це означає лише те, що у нас є посольство в Москві”.
Водночас кількість держав ЄС, які відправили своїх представників, згідно з агентством Reuters, могла сягати семи, проте конкретні країни, окрім вищезазначених, не були офіційно підтверджені.
Сполучені Штати та Канада вирішили не надсилати своїх представників на інавгурацію. Також має бути відсутній представник Вірменії, поки країна намагається зблизитися з ЄС після конфлікту у Нагірному Карабаху, хоча її лідер вітав Путіна з перемогою на виборах.
Міністерство закордонних справ України заявило, що не вважає Путіна легітимним президентом після цих так званих “виборів”, підкреслюючи міжнародне невизнання його переобрання через сумнівну чесність голосування та порушення міжнародних норм.
За даними Інституту вивчення війни (ISW), напередодні офіційної інавгурації Путіна у вищих ешелонах влади почалася активна боротьба за ключові посади в уряді. Як пише ISW, чиновники Кремля розглядають можливість змін на високих посадах як потенційну можливість для зміцнення власних позицій у випадку передчасного відходу Путіна з влади.
Зокрема, серед можливих претендентів на посаду прем’єр-міністра згадують мера Москви Сергія Собяніна та першого заступника голови адміністрації президента Сергія Кирієнка. Водночас існує думка, що чинний прем’єр-міністр Михайло Мішустін може зберегти свою посаду, оскільки депутати Держдуми висловили готовність підтримати його перепризначення.
Джерела у Федеральних зборах також повідомляють про амбіції віцепрем’єра Юрія Трутнєва і губернатора Кемеровської області Сергія Цивілєва, які прагнуть отримати нові впливові посади в уряді.
Проте, як зазначають в ISW, подібні зміни в уряді навряд чи істотно вплинуть на загальний курс російської політики. Путін продовжує дотримуватися консервативних підходів, прагнучи зміцнити свій вплив, зокрема через ідеологічне уніфікування російської еліти і зосередження зусиль на перемозі в конфлікті з Україною та на зміцненні відносин з Китаєм, Іраном та Північною Кореєю.
- На президентських виборах у Росії вкотре “переміг” Володимир Путін — у РФ заявили, що він набрав 87% голосів.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.