У Москві відбудеться інавгурації Путіна: на неї прибудуть представники шести країн ЄС
Джерело: “Радіо Свобода” та “Суспільне”
Сьогодні в Москві відбудеться інавгурація Володимира Путіна, який знову обіймає посаду президента Росії після березневих виборів, де йому “намалювали” понад 87% голосів. Ці “вибори” викликали міжнародні сумніви щодо їхньої чесності, особливо через відсутність міжнародних спостерігачів та обмежений доступ для російських спостерігачів.
Окрім того, голосування відбулося не лише на території Росії, а й в окупованих регіонах України, що порушує міжнародне право.
За інформацією “Радіо Свобода”, участь у церемонії інавгурації візьмуть представники з шести країн Європейського Союзу, включаючи Францію, Угорщину, Словаччину, Грецію, Мальту та Кіпр. “Суспільне“, посилаючи на свої джерела, прокоментувало представника Франції щодо участі в церемонії: “Участь нашого посла не означає, що ми вважаємо обрання Путіна легітимним або що ми “визнаємо” його, це означає лише те, що у нас є посольство в Москві”.
Водночас кількість держав ЄС, які відправили своїх представників, згідно з агентством Reuters, могла сягати семи, проте конкретні країни, окрім вищезазначених, не були офіційно підтверджені.
Сполучені Штати та Канада вирішили не надсилати своїх представників на інавгурацію. Також має бути відсутній представник Вірменії, поки країна намагається зблизитися з ЄС після конфлікту у Нагірному Карабаху, хоча її лідер вітав Путіна з перемогою на виборах.
Міністерство закордонних справ України заявило, що не вважає Путіна легітимним президентом після цих так званих “виборів”, підкреслюючи міжнародне невизнання його переобрання через сумнівну чесність голосування та порушення міжнародних норм.
За даними Інституту вивчення війни (ISW), напередодні офіційної інавгурації Путіна у вищих ешелонах влади почалася активна боротьба за ключові посади в уряді. Як пише ISW, чиновники Кремля розглядають можливість змін на високих посадах як потенційну можливість для зміцнення власних позицій у випадку передчасного відходу Путіна з влади.
Зокрема, серед можливих претендентів на посаду прем’єр-міністра згадують мера Москви Сергія Собяніна та першого заступника голови адміністрації президента Сергія Кирієнка. Водночас існує думка, що чинний прем’єр-міністр Михайло Мішустін може зберегти свою посаду, оскільки депутати Держдуми висловили готовність підтримати його перепризначення.
Джерела у Федеральних зборах також повідомляють про амбіції віцепрем’єра Юрія Трутнєва і губернатора Кемеровської області Сергія Цивілєва, які прагнуть отримати нові впливові посади в уряді.
Проте, як зазначають в ISW, подібні зміни в уряді навряд чи істотно вплинуть на загальний курс російської політики. Путін продовжує дотримуватися консервативних підходів, прагнучи зміцнити свій вплив, зокрема через ідеологічне уніфікування російської еліти і зосередження зусиль на перемозі в конфлікті з Україною та на зміцненні відносин з Китаєм, Іраном та Північною Кореєю.
- На президентських виборах у Росії вкотре “переміг” Володимир Путін — у РФ заявили, що він набрав 87% голосів.
Сенатор Ліндсі Грем виступив під час телевізійного інтерв’ю він закликав Дональда Трампа ліквідувати верховного лідера Ірану, назвавши його головною загрозою світовій безпеці та “релігійним нацистом”.
На Кіпрі оголосили в розшук колишнього генерального директора російського гіганта “Уралкалій” Владислава Баумгертнера. 56-річний чоловік безвісти зник зі свого помешкання в Лімасолі ще 7 січня, і відтоді його місцеперебування залишається невідомим для правоохоронців та близьких.
Військовий уряд Судану офіційно завершив період роботи в евакуації та повернувся до розгромленої війною столиці. Прем’єр-міністр країни Каміль Ідріс заявив, що відновлення Хартума та повернення базових послуг для мешканців стане пріоритетом на найближчий час.
Дональд Трамп офіційно заявив про повне припинення постачання венесуельської нафти на Кубу, що ставить острів на межу енергетичної катастрофи. Американський лідер закликав комуністичний уряд негайно піти на угоду з Вашингтоном, натякаючи на критичне становище режиму в Гавані.
Перша леді Кіпру Філіппа Карсера оголосила про свій вихід із керівництва благодійної організації через гучний корупційний скандал. Рішення було прийняте після появи відеозапису, на якому високопосадовці нібито обговорюють способи незаконного впливу на президента та обхід антиросійських санкцій.