Железняк закликав Раду протягом трьох днів прийняти закон про БЕБ

Джерело: Ярослав Железняк/Telegram

Народний депутат Ярослав Железняк попередив, що парламент має лише три дні, аби встигнути прийняти закон про БЕБ.

Железняк нагадав, що залишається три дні дня того, щоб встигнути прийняти закон про БЕБ, позаяк дедлайн по МВФ та ЄС чіткий: 1 липня 2024 року.

І тут одразу три меседжа: для всіх фанатів (якщо такі ще залишились) “Великого н***я” під виглядом рішення РНБО про захист бізнесу – я ж говорив, що будуть затягувати до останнього; текст має бути у відповідності до обіцянок G7 та МВФ. Тому різні креативні варіанти типу правок Павлюка можете одразу забувати, — зазначив депутат.

Він додав, що враховуючи, що БЕБ ще в вимогах США, ціна питання становить близько 3 млрд доларів.

11 квітня Верховна Рада у першому читанні проголосувала законопроєкт №10439 про перезавантаження Бюро економічної безпеки. Урядовий законопроєкт підтримали 264 парламентарі.

Законопроєкт передбачає обовʼязкову переатестацію співробітників БЕБ, а також зміну порядку призначення та звільнення директора Бюро. За чинною редакцією закону конкурсну комісію з його обрання формують РНБО і Верховна Рада, а тепер це право пропонують передати Кабміну. Тоді як половину складу комісії призначатимуть на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які надають Україні технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції. Члени комісії матимуть переважне право голосу під час ухвалення рішень.

Низка бізнес-асоціацій України напередодні опублікували звернення, акцентувавши, що парламент під час підготовки законопроєкту не до кінця врахував їхні побажання. Голова партії “Слуга народу” Давид Арахамія запевнив, що під час підготовки до другого читання у проєкті закону врахують зауваження МВФ, G7 та бізнесу.

Перезавантаження Бюро економічної безпеки стало однією з умов для України в програмі розширеного фінансування МВФ.

Зауважимо, у лютому депутатка з фракції “Європейська Солідарність” Ніна Южаніна розкритикувала розгляд та погодження комітетами Верховної Ради урядового законопроєкту № 10439 про реформу БЕБ. Раніше вона наголошувала, що БЕБ має бути органом, який аналізує економічні ризики, збирає інформацію, і тільки на основі такого аналізу ініціює ті чи інші дії щодо підприємців. Також застерегла, що “маски-шоу” повертають Україну у часи Януковича.

Своєю чергою, посли держав G7 у листі до керівництва українських органів влади застерегли від ухвалення реформи Бюро економічної безпеки, яка не відповідає вимогам європейської інтеграції та програми Міжнародного валютного фонду, повідомляє ЄП, посилаючись на текст лист, який є у розпорядженні видання.

Зазначається, що лист написали на ім’я голови парламенту Руслана Стефанчука, також він адресований прем’єру Денису Шмигалю, голові Офісу президента Андрію Єрмаку та ще кільком урядовцям і парламентарям із правоохоронного та фінансового комітетів.

Посли G7 наголосили, що реформа БЕБ повинна містити чотири ключові положення:

  1. Відкритий і прозорий конкурс на посаду нового директора БЕБ.
  2. Незалежний аудит діяльності БЕБ через один і три роки після призначення нового директора.
  3. Можливість звільнення директора БЕБ на підставі висновків аудиту й неможливість звільнення рішенням уряду на підставі “незадовільних результатів” роботи.
  4. Переатестація всіх працівників БЕБ і призначення нових протягом року після призначення нового директора за прозорою та врегульованою законом процедурою.

Посли G7 акцентували, що ухвалення будь-якого документа без вказаних складових негативно вплине на фіскальну стабільність країни та виконання умов програми МВФ і європейської інтеграції.

Щобільше, у листі наполегливо рекомендували не включати в закон про БЕБ будь-які положення, які “підривають незалежність інших інституцій”.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що удари США по суднах в Карибському басейні порушують міжнародне право.

Кількість людей в Італії, які доживають до 100 років і більше, продовжує зростати. За даними національного статистичного агентства Istat, станом на 2025 рік у країні налічується 23 548 мешканців віком від 100 років, тоді як у 2024 році їх було 21 211.

Рішення президента Польщі блокувати підвищення критиків судової реформи викликало різку критику з боку міністра юстиції.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, котрий нині перебуває з візитом у Москві, та глава Росії Володимир Путін 12 листопада підписали Декларацію про перехід двосторонніх відносин на рівень “всеосяжного стратегічного партнерства та союзництва”. 

Наказ президента США Дональда Трампа про зміну назви міністерства оборони на міністерство війни може коштувати країні до 2 мільярдів доларів.