Міністри культури України, Балтії та Польщі підписали Декларацію на підтримку України
Джерело: пресслужба МКІП
Міністри культури Латвії, Литви, Естонії, Польщі й України, а також представник ЮНЕСКО взяли участь у круглому столі в Ризі, після якого була підписана Спільна декларація щодо посилення захисту та відновлення культурної спадщини України в контексті міжнародного співробітництва.
Як повідомили у відомстві, декларацію підписали міністр культури Латвії Науріс Пунтуліс, міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, міністр культури та національної спадщини Польщі Пйотр Глінський, міністри культури Литви Сімонас Кайріс та Естонії Хейді Пурга.
Також участь в круглому столі взяв заступник генерального директора ЮНЕСКО з питань культури Ернесто Оттоне. Круглий стіл був організований з нагоди відзначення 20-річчя Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини та як частина відзначення 150-річчня Латвійського фестивалю пісні і танцю (внесений до Списку ЮНЕСКО шедеврів усної та нематеріальної культурної спадщини людства).

Фото: МКІП
Дискусія під час круглого столу була спрямована на важливість захисту, збереження та відновлення української культурної спадщини в умовах повномасштабної війни в Україні.
Олександр Ткаченко під час проведення круглого столу подякував країнам-партнерам за масштабну підтримку та солідарність з незалежною, мирною та демократичною Україною, зокрема у сферах захисту та збереження культурної спадщини та консолідації зусиль у підтримці українських культурних та креативних секторів під час неспровокованої військової агресії Росії проти України, яка триває вже 500 днів, де об’єкти культурної спадщини продовжують бути стратегічними цілями атак російської армії.
Водночас український міністр акцентував увагу на необхідності захисту культурної спадщини в зоні бойових дій та на тимчасово окупованих територіях. Він також підкреслив важливість впровадження ефективних механізмів протидії пограбуванню та незаконному вивезенню українських культурних цінностей на територію Росії або на тимчасово окуповані території, що здійснюється російською окупаційною владою, оскільки це є грубим порушенням міжнародного права.

Фото: МКІП
За результатами круглого столу, сторони-учасники підписали Спільну декларацію, в якій міністри культури заявили про намір посилити зусилля з охорони та промоції культурної спадщини України, зокрема нематеріальної. Вони закликали Європейську комісію та країни-члени ЄС збільшити фінансову підтримку для відновлення культурних та креативних секторів та реставрації культурної спадщини України, які постраждали від війни Росії проти України.
Також було наголошено на необхідності створення міжнародного Фонду захисту культурної спадщини України та наданні цільової підтримки і забезпеченні безпечного та сприятливого середовища для українських спільнот, що отримали тимчасовий прихисток, з метою збереження та передачі їх нематеріальної культурної спадщини.
Зазначається, що делегації на чолі з міністрами культури відвідали Латвійський Національний художній музей та Музей арт-нуво в Ризі. У межах святкування 150-річчя Латвійського фестивалю пісні і танцю вони подивилися танцювальну виставу “Вічний рух” на стадіоні “Даугава” і відвідали фінальний концерт свята – “Разом вверх” в Межапарку.
- 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті створення вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.
Навіть попри те, що президент США Дональд Трамп наполягає на тому, що Росія має перевагу у війні проти України, економісти кажуть, що насправді позиції країни слабші, ніж будь-коли, оскільки Кремль витратив більшу частину готівкових резервів та позикових коштів, які підживлювали його воєнні витрати, — і попереду ще більші проблеми.
Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.
Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.
До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.