«Так виглядає прагнення Росії до миру»: посол Німеччини засудив масований обстріл України
Джерело: Мартін Єґер/X
Посол Німеччини в Україні Мартін Єґер зазначив, що сьогоднішній ракетний обстріл України, внаслідок якого зокрема постраждала й дитяча лікарня у Києві, є свідченням того, як Росія “прагне миру”.
“Сьогодні вранці російська сторона здійснила ракетну атаку по Україні, в тому числі по Києву. Тут постраждала, серед іншого, дитяча лікарня “Охматдит”. Багато жертв у Києві – загиблих, поранених. Це війна проти мирного населення. Ось як виглядає готовність Росії до переговорів і її прагнення до миру”, – написав він.
Нагадаємо, що зранку 8 липня російські військові влучили по дитячій лікарні “Охмадит”. Пацієнтів дитячої лікарні евакуюють в комунальні лікарні міста.
Під завалами дитячої лікарні “Охмадит” у Києві, куди влучила російська ракета, можуть перебувати люди. Глава МВС Ігор Клименко зазначив, що нині рятувальники мають три години так званого “золотого часу”, аби врятувати тих, хто може перебувати там.
- Десятеро загиблих та ще 31 поранений внаслідок масованої ракетної атаки по місту Кривий Ріг.
- 8 липня росіяни вкотре масовано атакували Україну 40 ракетами різного типу.
3 червня Верховна Рада підтримала за основу законопроект №12406, котрий встановлює кримінальну відповідальність за порушення та обхід економічних санкцій.
2 червня Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що всі країни-члени НАТО погодилися щодо членства України, додавши, що це не може бути частиною переговорів між Києвом і Москвою.
Атака дронів СБУ на бази стратегічної авіації Росії викликала гнів і занепокоєння серед кремлівських посадовців щодо вразливості флоту стратегічної авіації, здатної нести ядерну зброю, повідомляють джерела, наближені до керівництва РФ.
Український оборонно-промисловий комплекс (ОПК) має змогу виготовляти до 10 мільйонів безпілотників щороку, запевнив заступник міністра оборони Олександр Козенко під час виступу на безпековому форумі “Діалог Шангрі-Ла” у Сінгапурі.
У переданому Києву меморандумі російська сторона наполягає на міжнародному визнанні чотирьох областей і Криму, нейтралітеті України та надання статусу російській мові. Примітно, що у тексті меморандуму є також вимога щодо обмеження чисельності ЗСУ.