The Guardian: українські біженці ризикують залишитися без даху над головою у Британії
Джерело: The Guardian
Тисячі українських біженців, які прибули до Великої Британії після вторгнення Росії, наражаються на ризик бездомності – за даними Британського Червоного Хреста.
Згідно з повідомленням організації, деякі з них мають проблеми з процедурою захисту, отриманням освіти та продовженням підтримки від осіб, що приймають. Від початку програми Homes for Ukraine у 2022 році понад 9 тисяч із приблизно 20 тисяч сімей, що перебувають у Британії, ризикують залишитися без житла через проблеми з родинними відносинами та доступом до приватного житла.
У звіті “У пошуках безпечного дому” Британський Червоний Хрест вказав, що українські біженці в чотири рази частіше, ніж місцеве населення, наражаються на бездомність.
“Понад два роки тому життя людей в Україні перевернулося з ніг на голову. Вони потребували нашої підтримки та співчуття, і Велика Британія стала безпечним місцем для багатьох тисяч. Але ця безпека не завжди забезпечує стабільність, необхідну людям для відновлення життя. Занадто багато сімей змушені були спати на вулиці або жити в місцях, де вони не відчували себе в безпеці. Це негативно впливає на психічне здоров’я та благополуччя”, – прокоментував виконавчий директор із комунікацій і зовнішніх зв’язків Британського Червоного Хреста Сел Коплі.
Українські біженці в Британії повинні отримати візу. Є дві програми: “Ukraine Family” – для тих, чиї родичі є громадянами Великої Британії або мають дозвіл на постійне проживання там, і спонсорська програма, де українці можуть отримати візи через спонсорів з організацій або приватних осіб, що готові прийняти їх на проживання. Обидві програми діють три роки, і уряд продовжив їх на початку цього року.
- Рада ЄС продовжила тимчасовий захист для понад 4 мільйонів українських біженців до 4 березня 2026 року.
- ECRI у своєму щорічному звіті заявила, що для підтримки українців докладено “чудові зусилля” і біженці з України отримали краще ставлення, ніж ті, хто переміщений через інші війни та надзвичайні ситуації.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.