У Литві розробляють план евакуації населення на випадок війни

Джерело: пресслужба МВС Литви

Глава МВС Литви Агне Білотайте обговорила  з представниками Міністерства національної оборони, Міністерства зв’язку, Національного центру управління кризовими ситуаціями масову евакуацію у разі війни.

Влада планує проводити просвітницькі заходи та навчання, а також заздалегідь поінформувати мешканців про наявність евакуаційних пунктів.

З міністерствами досягнуто угоди про їхні обов’язки та завдання щодо підготовки до евакуації мешканців, і наразі від муніципалітетів очікуються конкретні дані про можливості та потреби, — мовиться у повідомленні.

На початку липня МВС країни запросило у муніципалітетів інформацію про кількість осіб, яких передбачається евакуювати, маршрути евакуації, транспорт, місця розміщення та необхідне фінансування.

Зауважується, що після завершення підготовки плану евакуації нову редакцію опису порядку організації мешканців затвердять постановою уряду. Ідею також випробують під час навчань з цивільної оборони на державному рівні.

Ми повідомляли, що 2 липня мер Вільнюса Валдас Бенкунскас представив план оборони столиці Литви на випадок війни. Зокрема серед заходів розглядають також евакуацію містян.

Зауважимо, раніше влада Польщі запустила сайт для громадян стосовно джерел та способів уникнення загроз, які можуть виникнути після атак з застосуванням хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї. На сайті розмістили довідкові матеріали, навчальні ігри, сценарії лекцій для вчителів.

Своєю чергою, у Швеції, на території, близькій до повномасштабного протистояння між Росією та Україною, Головнокомандувач армії у січні закликав населення “морально підготуватися” до війни. Країна знову починає культивувати свою цивільну оборону, як за часів Холодної війни.

5 червня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Бундесвер має бути готовим до оборони до 2029 року.

  • НАТО розпочало найбільші військові навчання з часів Холодної війни, репетируючи, як американські війська можуть посилити європейських союзників у країнах, що межують з Росією, та на східному фланзі альянсу, якщо розгориться конфлікт із “майже рівним” противником.
  • У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
  • Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
  • Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 11 грудня. З початку доби відбулося 194 бойових зіткнення.

Науково-популярний проєкт “Альфа Центавра” опублікував OSINT-розрахунок застосування РФ ракети “Орєшнік”, попередивши про можливість нового удару російськими ракетами середньої дальності по території України, базуючись на аналізі авіаційних повідомлень (NOTAM) про закритий повітряний простір над полігоном “Капустин Яр”.

11 грудня Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Олександр Сирський зустрівся з бійцями 38-ї окремої бригади морської піхоти на Покровському напрямку.

Українська делегація відвідала Ірландію для посилення співпраці з метою повернення незаконно депортованих і переміщених Росією українських дітей.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час візиту до Берліна висловив сподівання на скоріше повернення українських переселенців.