США зупинили передачу $95 млн допомоги Грузії через антизахідні настрої влади

Джерело: Державний департамент США

США зупинили допомогу Грузії на понад 95 мільйонів доларів через антидемократичні дії уряду. 23 травня США оголосили про перегляд двосторонньої співпраці, що призвело до зупинення цієї допомоги.

“Антидемократичні дії та неправдиві заяви грузинського уряду несумісні з нормами членства в ЄС і НАТО”, – заявив державний секретар США Ентоні Блінкен.

Блінкен повідомив, що за 32 роки партнерства США надали Грузії понад 6,2 мільярда доларів допомоги для розвитку економіки, демократичних інститутів, а також для Сил оборони, шкіл, лікарень і підготовки вчителів, держслужбовців і медичних працівників.

“Ми залишатимемося відданими грузинському народу і його євроатлантичним прагненням”, – запевняє він.

З чого все почалось?

14 травня парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”. Попри протести десятків тисяч громадян, “за” закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували “проти”.

3 червня спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав закон про “Про прозорість іноземного впливу”.

28 травня парламент Грузії відкинув зауваження президентки країни Саломе Зурабішвілі, подолав вето глави держави і остаточно затвердив закон про “іноагентів”. За подолання вето президентки проголосували 84 депутати, проти – чотири.

Після чого, у зверненні до Жозепа Борреля, 31 депутат Європарламенту закликав зупинити статус кандидата на вступ в ЄС для Грузії через нещодавні події у країні.

Посол Євросоюзу в Грузії Павло Герчинський зазначив, що вступ Грузії до ЄС на сьогодні зупинено. Він оголосив це на дводенній міжнародній конференції в Тбілісі, присвяченій темі “Розширення ЄС – геополітична необхідність і подальші кроки для країн-кандидатів у ЄС”.

Декілька країн ЄС закликали до санкцій проти Грузії, включаючи призупинення безвізового режиму, у відповідь на зухвалу позицію уряду щодо закону про “іноземних агентів”, інспірованого Росією.

13 липня президентка Грузії Саломе Зурабішвілі повідомила, що внесла до Конституційного суду позов щодо закону “Про прозорість іноземного впливу”.

Зауважується, що закон суперечить 78 статті Конституції Грузії — перехідному положенню про європейську та євроатлантичну інтеграцію країни, яке зобов’язує конституційні органи в межах своїх повноважень вживати всіх заходів для забезпечення повної інтеграції Грузії до ЄС та НАТО.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну розділило східну Європу. Деякі країни наблизились до Євросоюзу, тоді як інші, зокрема Грузія, обирають російський шлях до авторитаризму.
14 травня парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”. Попри протести десятків тисяч громадян, “за” закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували “проти”.
У Грузії на площі Європи у Тбілісі пройшов багатотисячний мітинг проти закону про “іноагентів”.
До антиурядового протесту з вимогою відкликання закону про “іноагентів” у Тбілісі могли долучитися щонайменше 200 тисяч осіб.
21 травня Венеційська комісія Ради Європи опублікувала терміновий висновок щодо Закону про прозорість іноземного впливу, остаточно ухвалений парламентом Грузії у третьому читанні, закликавши грузинську владу скасувати його.
Сполучені Штати Америки запровадили візові санкції проти десятків громадян Грузії, серед яких депутати грузинського парламенту та урядовці країни, причетні до ухвалення закону “Про іноземний вплив”.

Росія почала безпрецедентну підготовку до нового етапу війни ще з 2019 року, розгортаючи угруповання вздовж українського кордону і нарощуючи потенціал своїх військ. Володіючи чітко визначеною політичною метою, Кремль обрав класичну стратегію розгрому – швидкі та масштабні удари, які мають забезпечити результат на полі бою і створити необхідний ефект у політичному полі. За цей час РФ суттєво збільшила військові бюджети, переозброювала армію і підготувала сили, здатні до наступу на кількох напрямках одночасно.