Жінки, які змінюють Україну: ключове з форуму про жінок, що розвивають бізнес під час війни

30 вересня в UNIT.City відбувся форум “Жінки, які змінюють Україну”. Захід присвячено стійкості та лідерству, які українські жінки та дівчата наново й з новою силою віднайшли в собі з початком широкомасштабної війни. Тоді, коли, здавалося, що будь-які майданчики для реалізації припинили свою діяльність, а єдиним завданням кожного стало подбати про власне життя та безпеку.

Вже з часом українці зрозуміли, що життєвий рух продовжується, і діяльність теж варто продовжувати, змінюючи країну та впроваджуючи нові підходи. І, власне, під час форуму мовили й про жінок, які з 2022 року були змушені тимчасово зупинити свій бізнес. Хтось втратив його цілком, а хтось намагався зберегти, вивозячи з окупації… І вже згодом, адаптуючись до викликів часу, вони знайшли своє призначення у політиці, бізнесі, чи державному секторі. Або ж у розвитку своїх хобі, які, відповідно, мають перспективу для зростання.

Організатором форуму-дискусії стала ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ “НОВІ УКРАЇНСЬКІ НАРАТИВИ” – жіноче об’єднання, яке реалізує соціальні та просвітницькі проєкти, спрямовані на надання українцям нових можливостей для навчання та розвитку. Їхня діяльність охоплює соціально-економічну підтримку жінок та дівчат, підвищення міжнародного авторитету України, а також захист інтересів українців під час війни. Для посилення цих функцій, організація співпрацює з державними органами влади, місцевим самоврядуванням, громадськими організаціями, благодійними фондами та міжнародними інституціями, забезпечуючи підтримку та розвиток громадянського суспільства.

*Ініціатива впроваджується за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF), гнучкого та оперативного інструменту фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва.

Фото: ГО “Нові Українські Наративи”\Авраменко Кирило

Букви також долучилися до форуму “Жінки, які змінюють Україну”. Захід було розподілено на дві тематичні панелі: під час першої мовили про вплив війни на роль жінок в державі, бізнесі та суспільстві загалом. Зокрема, про те, як жінки впроваджують інноваційні рішення та як цей процес супроводжують гендерні питання. Також обговорювали проблематику ментального здоров’я під час війни, роль держави у підтримці жінок та дівчат у бізнесі та державному секторі, а також майбутні зміни у законодавстві, які чітко закріплюють права жінок на їхніх посадах.

Серед спікерок першої панелі:

• Неллі Яковлєва – народна депутатка України, Голова підкомітету з прав людини та антидискримінації.
• Ірина Рубіс – голова ГО “Післязавтра”, співзасновниця Biasless, стратегиня з різноманіття та інклюзивності, гендерна активістка.
• Марина Гуральчук – співзасновниця та CMO в компанії ISD Inclusive Space Developer.
• Катерина Гольцберг – дитяча і сімейна психологиня, президентка Професійної асоціації дитячих аналітичних психологів.

Модераторка заходу: Тетяна Шерман, керівниця департаменту маркетингу та комунікацій Академії ДТЕК, сертифікована коучиня.

Власне, захід розпочався з інформації про заплановані зміни у законодавстві, що стосуються питань гендерної рівності. Неллі Яковлєва, народна депутатка України та Голова підкомітету з прав людини та антидискримінації, повідомила, що протягом минулого року була створена робоча група, до складу якої увійшло понад 50 представниць органів державної влади та громадських організацій. Було проведено дев’ять робочих груп, а у червні відбулося публічне представлення законопроєкту, хоча наразі він ще не є офіційно зареєстрований.

Фото: ГО “Нові Українські Наративи”\Авраменко Кирило
На фото: Неллі Яковлєва

У межах форуму були анонсовані декілька ключових положень, які міститимуться у законопроєкті:

Посилення інституційного механізму: Наразі при органах державної влади працюють радники та радниці. Однак, відповідно до озвучених пропозицій, з новим законопроєктом буде запропоновано до роботи уповноважену особу. Вона зможе займатися втіленням політики гендерної рівності як повноцінний структурний підрозділ.

Удосконалення термінологічної бази: Неллі Яковлєва наголосила, що в українському законодавстві, наприклад, досі не визначено поняття “сексизму”. Вона додала, що попередня версія законопроєкту, зареєстрована у 2021 році, не була реалізована. Наразі підготували нову лаконічну дефініцію “сексизму”, яка визначає його як утиск за ознакою статі, що охоплює всі можливі прояви.

Гендерний аудит: У новому законопроєкті заплановано введення поняття гендерного аудиту для державних організацій, підприємств та установ. Це передбачає проведення аналізу складу жінок і чоловіків, залучених у діяльність органів державної влади чи підприємств. Гендерний аудит дозволить оцінити, як гендерна рівність відображається у кадровій політиці та процесах ухвалення рішень.

Орієнтири до резолюції ООН 1325 “Жінки, мир і безпека”: адже участь жінок є важливою не лише під час війни, а й у процесі відбудови, оскільки їхній голос має значення для ухвалення різних рішень.

Розширення ролі жінок у різних сферах: Законопроєкт передбачає посилення ролі жінок у таких сферах, як освіта, наука, медіа, інновації та технології. Це сприятиме активному залученню жінок у розвиток суспільства та економіки.

Неллі Яковлєва також пригадала, що, станом на зараз, гендерна квота в українському парламенті становить 40%, але практика показує, що цю цифру варто збільшувати. 

Ірина Рубіс, стратегиня з різноманіття та інклюзивності, а також гендерна активістка, наголосила на важливості впровадження міжнародних практик щодо гендерної рівності в Україні.

Фото: ГО “Нові Українські Наративи”\Авраменко Кирило
На фото: Ірина Рубіс

Вона зазначила, що в компаніях мають бути розроблені та реалізовані політики, наприклад, щодо протидії харасменту, а також стратегії щодо розбудови різноманітності та інклюзивності. Важливою складовою також є підзвітність, зокрема через прозорі ключові показники ефективності (KPI). Це дозволить вимірювати успіхи у досягненні гендерної рівності та відстежувати прогрес у цьому напрямку. Такі показники можуть включати частку жінок у керівних посадах, рівень гендерної рівності у зарплатах, а також показники інклюзивності робочого середовища.

Обов’язковим, за словами активістки, є навчання персоналу, спрямоване на підвищення обізнаності щодо гендерних питань. Крім того, компанії мають впроваджувати програми підтримки, які допоможуть створити більш дружнє середовище для жінок та дівчат, сприяючи їхньому професійному зростанню та зменшенню бар’єрів на шляху до керівних позицій. Адже саме цієї підтримки жінкам часто бракує. 

“Вже другий рік поспіль я проводжу опитування жінок по всій Україні. Порівняно з минулим роком, ми стали більше запитувати про те, які заходи щодо саморегуляції та стресостійкості вони застосовують, і помітили, що зростає кількість тих, хто краще балансує між роботою та особистим життям. Згідно з нашим опитуванням, 50% жінок, яких ми опитали, кажуть, що готові до лідерства і управлінських посад. Проте їм заважають відсутність підтримки, невпевненість у собі, нестача знань та сміливості”, – акцентує Ірина.

Психологиня Катерина Гольцберг звернула увагу на додаткові причини, які блокують потенціал і розвиток жінок на лідерських позиціях. Однією з головних проблем вона назвала сексистські наративи, що часто закладаються ще з дитинства. Йдеться зокрема про те, що жінок часто навчають бути поступливими, тихими та орієнтованими на сім’ю, що обмежує їхні амбіції та впевненість у власних силах. 

Важливим бар’єром у наш час також є війна. До початку повномасштабного вторгнення, бізнес однієї зі спікерок Марини Гуральчук, яка мешкала в Ірпені, стрімко розвивався: компанія експортувала продукцію у 20 країн, реалізовувала масштабні міжнародні проєкти та мала амбітні плани на майбутнє. Однак, із початком повномасштабного вторгнення, ця діяльність була практично зруйнована, і компанія зазнала збитків на понад десять мільйонів.

Марина розповіла, що їхній команді знадобився рік, щоб ментально оговтатися від втрат та знайти сили для відновлення бізнесу. Вона наголошує, що на етапі відновлення вирішальну роль відіграла підтримка як близьких, так і постійних клієнтів та клієнток.

Сьогодні вони продовжують відбудовувати компанію, роблячи акцент на інклюзивності та рівних можливостях. Ця стратегія не лише допомагає відновлювати діяльність, а й сприяє соціальній відповідальності компанії, демонструючи, що навіть у найважчі часи можна рухатися вперед. Наразі в команді Марини працює 60 % жінок і 40% чоловіків. 

Фото: ГО “Нові Українські Наративи”\Авраменко Кирило
На фото: Марина Гуральчук

Власне, з більш теоретичної першої панелі, під час другої – перейшли до наочних кейсів про виклики, яких зазнали внутрішньо переміщені жінки та дівчата. Також говорили про те, як, попри ці виклики, вони формують свій бізнес. Під час цієї панелі виступили жінки, які взяли участь у навчальній програмі для жінок ВПО “ЗМІСТ”, що ініційована ГРОМАДСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ “НОВІ УКРАЇНСЬКІ НАРАТИВИ”. До навчання доєднались 6800 жінок з усієї України, які прослухали один чи декілька курсів. 

“Коли ми розпочинали роботу над освітнім проєктом “ЗМІСТ”, ми зіштовхнулися з двома викликами. Перший виник після попередніх консультацій з представницями нашої цільової аудиторії – це неготовність жінок до нових знань та навчання. Вони ніби поставили життя на паузу і не мали мотивації до саморозвитку та руху вперед. Другий виклик полягав у практично одночасному виникненні багатьох освітніх проєктів для жінок ВПО. Нам потрібно було зробити наш проєкт справді необхідним і корисним, щоб він став затребуваним”, – ділиться президентка ГО Любов Правдіна.

“В межах проєкту ми організували та провели 7 офлайн воркшопів у різних регіонах України. З кожним новим містом, де ми проводимо наше навчання, до нас приходить все більше учасниць. Ще один наш спільний здобуток – це той нетворкінг, який нам вдалося створити. Ми маємо групи в регіонах, а також загальний чат учасниць. Там дуже багато корисної інформації, і це залишиться їм і після закінчення проєкту”, – додає комунікаційна менеджерка Юлія Катюха.

Фото: ГО “Нові Українські Наративи”\Авраменко Кирило
На фото: Любов Правдіна та Юлія Катюха

Першою власною історією поділилась Оксана Войнаровська – власниця йога студії. Насправді ж, Оксана – підприємиця з 20-річним досвідом в бізнесі, власниця мережі магазинів тканин, бізнес якої залишився в Енергодарі. Адже 18-го лютого Оксана відправилися у ретрит і після цього більше не змогла повернутися додому через окупацію. Лише протягом певного часу після початку повномасштабного вторгнення, вона знайшла себе не лише як тренерка з фейс-йоги і природного омолодження, а й як підприємиця. Зараз Оксана мешкає у Тернополі і має власний творчий простір.

“У перші місяці повномасштабної війни говорити про красу я не наважувалась. Адже на першому місці у людей було питання безпеки, того, що їсти, і як “своїм тілом” захистити дітей. Тому моїм першим викликом став внутрішній спротив, щоб почати говорити про те, що це також важливо. Для цього мені знадобилось 11 місяців. І тоді я розпочала свою роботу в онлайн-форматі для трьох людей. Потім я зрозуміла, що мені мало онлайну: я хочу бачити очі людей, хочу живе спілкування. І тоді я відкрила студію, а згодом – переїхала у більший простір. В цей час я випадково потрапила на офлайн навчання проєкту “ЗМІСТ” в Тернополі, це був курс Продажі. І це стало відправною точкою в масштабування. Тоді все записувала в конспект, який переглядаю і зараз. ” – ділиться Оксана.

Фото: ГО “Нові Українські Наративи”\Авраменко Кирило
Фото: під час виступу Оксани Войнаровської

Наступною свою історію розповіла Олена Собко – власниця виробництва натуральної косметики. Історія Олени – це приклад того, як сильна жінка може перетворити хобі на успішний бізнес навіть у складних реаліях війни. Вимушено залишивши рідний Енергодар, Олена переїхала до Канева та вирішила вивести своє захоплення виготовленням натуральної косметики на новий рівень. Завдяки гранту та підтримці вона створила власний бренд і зараз розвиває свій бізнес. 

“Я сім років виготовляла косметику, це було моїм хобі. Я шукала такі засоби, які будуть безпечними і для мене, і для моєї родини. Адже, як хімік, добре на цьому розуміюся. Навіть з повномасштабною війною не думала про те, аби залишити цю справу. Я вивозила свої компоненти з окупованої території, ми прожили в окупації півроку… Як тільки виїхали з Енергодара, я активно почала виготовляти косметику. Через друзів почалось “сарафанне радіо” і, відповідно, вже надходили замовлення. Також я дуже багато навчалась протягом цих двох років, отримала сертифікат про те, що можу виготовляти професійну косметику, отримала дипломи косметолога та трихолога. Серед навчань був і курс про цифрову грамотність від проєкту “ЗМІСТ”, оскільки я сама веду соцмережі свого бренду, то отримані знання стали дуже у нагоді”, – розповідає Олена.

Фото: ГО “Нові Українські Наративи”\Авраменко Кирило
На фото: Олена Собко

Так, сьогодні Оксана та Олена не лише розвивають власні бізнеси, а й також роблять свій внесок у зміцнення економіки України, підтримують розвиток регіонів, у які були переміщені, а ще доводять, що навіть під час війни – важливо дбати про себе. 

А ось щодо практичних порад про те, куди жінки можуть звернутися під час реалізації своїх бізнес-ідей, розповіла Ксенія Печерська – консультантка з соціального підприємництва Національного проєкту Дія.Бізнес, розробниця та тренерка програм із започаткування та масштабування підприємницької діяльності, а також керівниця консалтингової агенції. Відзначимо, що Ксенія також є внутрішньо переміщеною підприємицею з Донеччини.

Ксенія зазначила, що, окрім донорських міжнародних організацій, існують і урядові структури, які постійно впроваджують різні проєкти на національному та місцевому рівнях. Наприклад, агенції регіонального розвитку, що працюють у більшості областей України, готові до співпраці як із громадським сектором, так і з окремими підприємицями. Серед міжнародних організацій, що підтримують жінок та дівчат у бізнесі, Ксенія відзначила Програму Розвитку ООН (ПРООН), ООН Жінки в Україні, а також ініціативи, що фінансуються Естонською радою з прав біженців.

Естонська рада з прав біженців реалізує програми, такі як багатоцільова грошова допомога та підтримка в розвитку аграрних бізнесів. Ці ресурси можуть стати важливими для жінок та дівчат, які прагнуть реалізувати свої бізнес-ідеї. 

Ксенія також згадала про Національний проєкт “Дія.Бізнес”, який стане в нагоді всім українцям та українкам, що планують започаткувати власну справу, а також підприємцям і підприємицям, які вже працюють і потребують підтримки. На платформі доступні численні ресурси, зокрема довідники для підприємців, кейси успіху, актуальні новини, безоплатні консультації, освітні курси та грантові програми, а також маркетплейс фінансових можливостей для бізнесу. Крім того, нещодавно оновилась сторінка “Дія.Бізнес”, на якій виділено окремий блок, присвячений жіночому підприємництву.

У такий спосіб, ми бачимо, що навіть попри те, що у 2022 році бізнес в Україні відчув певну кризу через війну, сьогодні ситуація кардинально змінилася. Вже зараз у нас відкриваються численні можливості для “входження” у бізнес-середовище. Важливою перевагою є те, що ці можливості також прописані для жінок-лідерок та жінок-підприємниць, як на державному рівні, так і завдяки зусиллям окремих громадських організацій. І однією з таких сьогодні є ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ “НОВІ УКРАЇНСЬКІ НАРАТИВИ”, з власним проєктом “ЗМІСТ”. Жінки та дівчата, які пройшли навчальну програму, доводять, що все можливо. Проте у будь-яких умовах важливо, щоб і суспільство навчалося, підтримувало та було гідним тилом для жінок та дівчат у їхніх бізнес починаннях.

Фото: ГО “Нові Українські Наративи”\Авраменко Кирило

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об’єднаних Націй.

*Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF) – це єдиний глобальний механізм, створений виключно на підтримку участі жінок в процесах розбудови миру та безпеки, а також гуманітарної допомоги. WPHF, керований низкою представників громадянського суспільства, урядів та ООН, – це трастовий фонд за участі багатьох партнерів, який мобілізує терміново необхідне фінансування для місцевих організацій, очолюваних жінками, та працює разом із жінками на передовій заради побудова міцного миру. Починаючи з 2016 року, WPHF надав фінансування та підтримав спроможність понад 1000 місцевих жіночих організацій громадянського суспільства, які працюють над питаннями порядку денного “Жінки, мир, безпека” та реалізують гуманітарну діяльність у 41 країні світу, які постраждали від кризи.