Скільки Україна витратила на утримання полонених окупантів – відповідь Рахункової палати
Джерело: Рахункова палата
Рахункова палата України підрахувала, скільки грошей пішло на утримання полонених військових РФ з початку повномасштабного вторгнення.
Україна, згідно з Женевськими конвенціями, змушена утримувати російських військовополонених. Оскільки у 2022 році не було спеціальних умов для цього, уряд організував систему їх утримання під управлінням Міністерства юстиції.
З березня 2022 по червень 2024 року Мін’юст створив 4 табори для полонених та організував їхнє розміщення, охорону і медичне забезпечення в більш ніж 50 установах.
За підрахунками, на це витрачено 294,2 млн гривень. Водночас значну допомогу надали благодійні організації та Міжнародний комітет Червоного Хреста.
Аудит виявив, що Мін’юсту слід краще планувати перепрофілювання установ для полонених, зокрема враховуючи те, як їх зможуть використовувати після війни.
Рахункова палата рекомендувала посилити контроль за витратами на утримання полонених і забезпечити прозорість у використанні коштів.
“Ми надали рекомендації, виконання яких дасть змогу документально підтвердити витрати України на утримання військовополонених, що стануть частиною фінансових претензій до держави-агресора у майбутньому. Наші докази щодо цього мають бути вагомими та неспростовними”, – зазначив відповідальний за проведення контрольного заходу член Рахункової палати Кирило Клименко.
- Оборонець Маріуполя Володимир Іванов, який провів у російському полоні 895 днів, розповів в інтерв’ю “Укрінформу”, що наглядачі у колоніях змушували полонених українських військових вивчати імена дітей з Донецької та Луганської областей, яких буцімто вбили ЗСУ.
- Після більш ніж року пошуків, родина повернула тіло загиблого Івана Макарова, який потрапив у російський полон. Офіційною причиною смерті визнали серцеву недостатність та кахексію, проте на тілі знайшли численні порізи та гематоми.
Третій армійський корпус і футбольний клуб “Динамо” (Київ) підписали меморандум про стратегічне партнерство. Документ уклали 12 травня у пресконференцзалі стадіону “Динамо”.
12 травня глава МЗС Андрій Сибіга привітав намір ЄС приєднатися до угоди про створення Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України.
Оператори наземних роботизованих комплексів “KRAKEN 1654” Третього армійського корпусу евакуювали чотирьох цивільних із сірої зони на Лиманському напрямку. Серед врятованих була поранена жінка.
13 травня, під час саміту “Бухарестської дев’ятки”, президент Володимир Зеленський закликав країн-учасниць, європейських держав і США у найближчі тижні визначити, які гарантії безпеки “коаліції охочих” можуть реально реалізувати.
Російські війська дедалі частіше здійснюють удари по об’єктах американських компаній в Україні, тоді як реакція Білого дому залишається обмеженою, мовиться у розслідуванні The New York Times.