Блінкен проти режиму припинення вогню: «Дасть Путіну час на переозброєння»
Джерело: Ентоні Блінкен в інтерв’ю The New York Times
Держсекретар Ентоні Блінкен вважає, що припинення вогню може дати главі РФ Володимиру Путіну час переозброїтися і в майбутньому здійснити повномасштабну атаку на Україну.
Не думаю, що Путін відмовиться від власних амбіцій. Припинення вогню, найімовірніше, дасть Путіну час відпочити, переозброїтися, знову атакувати в якийсь момент у майбутньому. Тому для того, щоб будь-яке припинення вогню, справді було міцним, критично важливо переконатися, що Україна має потенціал у майбутньому стримувати подальшу агресію. І це може мати безліч форм, – наголосив Блінкен.
За його словами, стримувальними факторами можуть бути членство України в НАТО або гарантії безпеки від інших держав.
Це може статися через НАТО і ми виведемо Україну на шлях членства в НАТО. Це може статися через гарантії безпеки, зобов’язань і поруки з боку різних країн, щоб дати Росії зрозуміти, що у разі повторного нападу у неї виникнуть великі проблеми, – додав він.
Блінкен також додав, що лише українці мають ухвалити рішення, чи пора закінчувати війну.
Раніше Блінкен розповів, що президент РФ Володимир Путін розглядав можливість ядерного удару. У цьому питанні на допомогу США прийшов Китай, навіть попри те, що він підтримує Росію.
Також держсекретар США вважає, що нині Україна має зрозуміти, що робити далі: продовжити боротьбу або піти на переговори зі спробою довести це до припинення вогню.
Додамо, про готовність Кремля до переговорів раніше заявив заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв після зустрічі із головою КНР Сі Цзіньпіном.
Медведєв зауважив: Москва розпочне діалог, якщо Київ прийме “реалії”, та врахує умови, озвучені раніше главою РФ Володимиром Путіним.
Путін у червні висунув низку умов для початку переговорного процесу. Зокрема: виведення українських військ з територій, які Росія частково окупувала, але не контролює повністю.
18 жовтня на зустрічі із журналістами країн БРІКС Путін заявив про готовність обговорювати завершення війни на умовах, запропонованих навесні 2022 року. Згодом, 24 жовтня, після саміту БРІКС у Казані, він знову наголосив на відкритості до переговорів, включаючи можливість “розумних компромісів”. 5 листопада Путін повторив, що Росія готова до діалогу, а 7 листопада на засіданні клубу “Валдай” він привітав Дональда Трампа з перемогою на виборах президента США, зазначивши, що намір Трампа завершити війну “вартий уваги”.
Президент України Володимир Зеленський, який раніше заявляв про необхідність повернення до кордонів 1991 року для початку переговорів, у листопаді припустив, що окуповані території можна буде повернути дипломатичним шляхом. Однак він наголосив, що припинення вогню можливе лише у разі отримання Україною запрошення до НАТО. Міністерство закордонних справ України підтримало цю позицію, заявивши, що членство країни у НАТО є єдиним гарантом миру. Усі інші гарантії безпеки відкинуто.
Своєю чергою, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав відтермінувати можливі мирні переговори з Росією, доки Україні постачать достатньо військової допомоги західні союзники. За його словами, це необхідно, щоб Київ зміцнив свої позиції на полі бою та здобув перевагу у перемовинах.
- У ЗМІ вважають, що США перестали боятись ядерних погроз президента РФ Володимира Путіна.
- Якщо між Києвом та Москвою укладуть будь-яку угоду про припинення вогню, країни Європи можуть направити в Україну свої війська, повідомили на умовах анонімності одразу два джерела під час зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, що проходив 3-4 грудня в Брюсселі.
- Високопосадовець НАТО підтвердив, що Франція та Велика Британія розмірковують над тим, аби розмістити свої війська в Україні.
- Раніше Le Monde інформувала про те, що Франція та Британія планують очолити військову коаліцію в Україні та відновили дискусії про можливе розміщення своїх військ в Україні.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна вважає, що Європі варто розглядати Україну як потенційного гаранта безпеки завдяки унікальному військовому досвіду.
Перша леді США Меланія Трамп сприяла поверненню шістьох українських дітей, котрі перебували на території Росії, до їхніх родин в Україні.
Російський порт Приморськ на Балтійському морі, один з найбільших експортних портів країни, втратив щонайменше 40% потужностей для зберігання нафти через атаки українських безпілотників минулого місяця. Це підтвердили знімки з американських комерційних супутників.
За доказовою базою Служби безпеки 15 років тюрми з конфіскацією майна отримав агент ФСБ, котрий готував убивство посадовця міської ради на Запоріжжі в обмін на приватний будинок. Для цього він пройшов підготовку в навчальному центрі ФСБ, де отримав інструктажі з конспірації та ножового бою.
Скорочення видобутку нафти в Росії неминуче. Атаки України по портовій інфраструктурі, трубопроводах та НПЗ зменшили експортні можливості Кремля на 1 мільйон барелів на день, або на п’яту частину від загальної потужності, повідомили три джерела у галузі.