Туреччина просить США продовжити виняток для закупівлі російського газу – ЗМІ

Джерело: Bloomberg

Туреччина веде переговори про продовження санкційного винятку США, який дозволяє їй купувати природний газ у Росії. Як повідомили турецькі посадовці, дія нинішнього дозволу завершується 20 березня, і Анкара активно працює над його пролонгацією.

За даними національного енергетичного регулятора, понад 45% імпорту газу Туреччиною у 2023 році припадало на Росію. Ці постачання були критично важливими під час холодної зими й залишатимуться ключовими влітку, оскільки очікується зменшення виробництва електроенергії на гідроелектростанціях.

Міністр фінансів Туреччини Мехмет Шимшек цього тижня проведе телефонну розмову з главою Мінфіну США Скоттом Бессентом, аби офіційно попросити про продовження санкційного винятку.

Санкції проти Gazprombank JSC, основного каналу платежів за російський газ, США запровадили в листопаді 2023 року, щоб скоротити доходи Москви від експорту енергоносіїв. Водночас Вашингтон зробив винятки для ключових імпортерів, зокрема Туреччини та Угорщини.

Міністерства фінансів та енергетики Туреччини поки що утримуються від офіційних заяв щодо ситуації.

Міністр енергетики та природних ресурсів Туреччини Алпарслан Байрактар ​​раніше заявив, що запроваджені США санкції проти “Газпромбанку” безпосередньо вплинуть на Туреччину. Він нагадав, що Росія залишається одним із ключових постачальників газу для країни, що робить співпрацю з Газпромбанком “особливо важливим”.

Заява турецького міністра посилює напругу між США та країнами Європи – які продовжують купувати російський газ – через запроваджені минулого тижня санкції проти “Газпромбанку”, який залишався основним для переведення платежів після того, як щодо інших банків РФ запровадили обмеження через повномасштабне вторгнення в Україну.

Росія є найбільшим постачальником газу до Туреччини. До прикладу, у 2023 році 42% газу Туреччина імпортувала саме з РФ.

Угорщина, яка також продовжує купувати російський газ, теж розкритикувала санкції проти “Газпромбанку”, мовляв, це – загроза енергетичній безпеці.

Зокрема глава МЗС Угорщини Петер Сіярто минулого тижня заявив, що вони знайдуть рішення для продовження імпорту після перемовин у Стамбулі на рівні міністрів енергетики.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.