Кількість загиблих унаслідок ракетного удару по Києву зросла до восьми
Рятувальники дістали з-під завалів тіло восьмої загиблої людини внаслідок російської атаки на Київ у ніч на 23 червня. Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
Таким чином, кількість підтверджених жертв у столиці зросла до восьми. Серед них — жінка 1957 року народження, яка загинула в місті Біла Церква.
За словами міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, унаслідок атаки в Києві постраждали щонайменше 33 особи. Найбільше — у Шевченківському районі, де медичну допомогу отримали 25 осіб.
Саме там ракета влучила у п’ятиповерховий житловий будинок. За попередніми даними, пошкоджено 25 багатоквартирних будинків і кілька десятків автомобілів.
Унаслідок ударів постраждали також Подільський, Голосіївський, Святошинський, Солом’янський та Дарницький райони Києва. Крім того, в Київській області поранення дістали вісім людей, серед них — двоє рятувальників.
- У ніч на 23 червня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні. Для ударів по українських містах були застосовані іранські “шахеди” та балістика з Північної Кореї.
Російські війська неодноразово запускали ракети та безпілотники траєкторіями, що проходять поблизу Чорнобильської атомної електростанції, підвищуючи ризик великої аварії. Про це заявив генеральний прокурор України Руслан Кравченко у коментарі Reuters.
Департамент внутрішньої безпеки Естонії (KAPO) оприлюднив щорічний огляд загроз, вказавши, що Росія не лише не послаблює розвідувальний тиск на країни НАТО, а й методично будує інфраструктуру, яка переживе будь-яке перемир’я.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна виконала ремонтні роботи на ділянці нафтопроводу “Дружба”, що була пошкоджена російським ударом.
Під час війни дитина може жити у режимі “насторожі” тижнями й місяцями. Сирени, укриття, переїзди, напруга дорослих поруч – все це відбивається на моральному стані малечі. Дитячий мозок переключається на виживання: увага “стрибає”, пам’ять підводить, а реакції стають різкішими.
Німеччина та Франція закликали до надання Україні «символічних» пільг на етапі підготовки до вступу, які виключають субсидії для сільського господарства ЄС та право голосу, що не відповідає сподіванням Києва на швидке членство після потенційної мирної угоди з Росією