Новий Цивільний кодекс може послабити прозорість та антикорупційні механізми – YouControl
Джерело: YouControl
Верховна Рада підтримала у першому читанні новий проєкт Цивільного кодексу №15150, який, за словами його авторів, має модернізувати приватне право в Україні. Однак представники сфери відкритих даних та журналісти-розслідувачі попереджають: окремі норми документа можуть суттєво обмежити доступ до публічної інформації та створити нові інструменти для приховування зв’язків з РФ.
28 квітня парламент оперативно зняв із розгляду попередній проєкт Цивільного кодексу №14394 і виніс на голосування новий документ №15150, зареєстрований лише 9 квітня. Того ж дня профільний комітет рекомендував його до ухвалення, а депутати підтримали законопроєкт у першому читанні.
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук та автори ініціативи назвали це кроком до оновлення цивільного законодавства. Водночас у компанії YouControl заявили, що деякі положення проєкту можуть поставити під загрозу роботу аналітичних систем, механізми фінансового моніторингу та доступ до відкритих даних.
Найбільше критики викликала стаття 328 про так зване “право на забуття”. Вона дозволяє людині вимагати видалення інформації про себе з пошукових систем та баз даних не лише у випадку недостовірності даних, а й тоді, коли інформація, на її думку, “втратила суспільний інтерес”.
Юристи наголошують, що в європейському GDPR право на забуття обмежується свободою слова та юридичними обов’язками, тоді як у проєкті №15150 критерії сформульовані значно ширше. На практиці це може дозволити колишнім власникам підсанкційних компаній або фігурантам корупційних справ вимагати прибрати згадки про свої бізнес-зв’язки з медіа та аналітичних платформ.
У YouControl наголосили, що видалення або знеособлення інформації має застосовуватися лише у випадках, коли дані є незаконними або недостовірними.
Окремі зауваження стосуються статей 345 та 353, які вводять поняття “цифрового образу” юридичної особи. Згідно з документом, обробка даних про цифрові профілі компаній можлива лише за їхньою згодою.
Критики законопроєкту заявляють, що бізнес не може користуватися правом на приватність так само, як фізичні особи, оскільки корпоративна діяльність має залишатися прозорою. Вони попереджають, що така норма може ускладнити створення публічних досьє про санкції, податкові борги, судові справи та зв’язки між компаніями.
Ще одна суперечлива частина документа стосується “цифрового особистого простору”. У законопроєкті цифровий образ людини визначається дуже широко – як будь-які форми представлення у цифровому середовищі, включно з цифровими профілями.
За словами експертів, це може створити проблеми для OSINT-систем та сервісів комплаєнсу, які автоматично збирають інформацію з відкритих державних реєстрів і формують аналітичні профілі.
Також дискусію викликала стаття 337 про “право на інформаційний спокій”. Спочатку її задумували як механізм захисту працівників від повідомлень у неробочий час, однак у нинішній редакції норму можна трактувати значно ширше.
У YouControl попереджають, що це може стати підставою для так званих SLAPP-позовів – судових процесів проти журналістів, активістів або аналітичних платформ. У таких випадках фігуранти розслідувань можуть вимагати обмеження поширення інформації, посилаючись на порушення їхнього “інформаційного спокою”.
У компанії заявили, що підтримують оновлення Цивільного кодексу, однак закликають до суттєвого доопрацювання документа до другого читання. Там також закликали бізнес, медіа та громадські організації долучатися до обговорення законопроєкту та подавати власні правки.
- ОП відмовився реєструвати петицію проти нового Цивільного кодексу, бо вона “не відповідає вимогам”.
Співачка Дуа Ліпа подала до суду на Samsung та вимагає 15 мільйонів доларів компенсації. Вона звинувачує компанію у використанні її фотографії для реклами телевізорів без дозволу та без виплати гонорару.
Верховна Рада підтримала у першому читанні новий проєкт Цивільного кодексу №15150, який, за словами його авторів, має модернізувати приватне право в Україні. Однак представники сфери відкритих даних та журналісти-розслідувачі попереджають: окремі норми документа можуть суттєво обмежити доступ до публічної інформації та створити нові інструменти для приховування зв’язків з РФ.
П’ятеро громадян України перебувають на борту круїзного лайнера MV Hondius, де раніше зафіксували спалах хантавірусу. Один із них найближчим часом залишить судно в межах часткової евакуації, тоді як ще четверо продовжать роботу у складі екіпажу під час переходу судна до Нідерландів.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус прибув з візитом до України 11 травня.
Пасажирів круїзного судна MV Hondius, на борту якого стався спалах хантавірусу, почали евакуйовувати літаками після прибуття судна на Канарські острови. Під час евакуації один громадянин США отримав позитивний тест на вірус, а у французького пасажира симптоми захворювання проявилися вже під час польоту додому.