У Кремлі відмовилися підтримати Вірменію після атаки Азербайджану на Карабах
Джерело: Moscow Times
В РФ заявили, що “глибоко стривожені” загостренням ситуації в Нагірному Карабаху, де 19 вересня відновилися бойові дії.
Зауважується, що наразі Москва нібито “проводить переговори” з представниками Азербайджану та Вірменії, в яких беруть участь зокрема й “російські миротворці”, які були введені в регіон після війни 2020 року, коли азербайджанські сили за підтримки Туреччини вибили Вірменію зі спірного анклаву на кордоні.
МЗС Вірменії звернулося до Москви з проханням задіяти миротворчий контингент і закликало “вжити заходів” щодо припинення бойових дій. Проте останні дії Єревана “створюють сприятливий ґрунт для ворожої політики Заходу” стосовно Росії, заявила речниця МЗС РФ Марія Захарова.
У вересні Вірменія розпочала військові навчання зі США та запустила процес ратифікації Римського статуту, який означає приєднання до Міжнародного кримінального суду в Гаазі та необхідність заарештувати президента РФ Володимира Путіна, якщо той з’явиться на вірменській території.
Захарова також повідомила, що азербайджанська сторона попередила Москву про початок військової операції у регіоні. Одначе, попри військовий союз Вірменії та Росії (обидві країни є членами блоку ОДКБ), Єреван не був проінформований про це російською стороною.
19 вересня військові Азербайджану розпочали обстріл території Нагірного Карабаху, назвавши це “антитерористичними заходами локального характеру”. Єдиний шлях до миру полягає у повному виведенні вірменських військових з Карабаху, заявило азербайджанське МЗС.
Як раніше повідомляли “Букви”, протягом останніх місяців Вірменія посилила воєнні дії проти Азербайджану у Карабахському регіоні, що призвело до посилення напруження між країнами.
Зазначається, що 19 вересня на автодорозі Ахмедбейли-Фізулі-Шуша було підірвано міну, внаслідок чого загинули цивільні та було пошкоджено автомобіль Держагентства автомобільних доріг Азербайджану.
Також, за даними Міноборони Азербайджану, 19 вересня підірвано автомобіль, яким перевозили військовослужбовців внутрішніх військ МВС Азербайджану, внаслідок чого серед азербайджанських військових є загиблі та поранені.
У відомстві також нагадали, що присутність збройних сил Вірменії у Карабахському економічному районі Азербайджану та порушення тристороннього договору від 10 листопада 2020 року є “джерелом серйозної загрози”.
Конфлікт у Нагірному Карабаху
Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах триває не перше десятиліття.
25 березня 2022 року МЗС Вірменії заявило, що Азербайджан “продовжує вторгнення” в районах, відповідальність за безпеку яких мав би нести російських миротворчий контингент. У заяві також йдеться, що Вірменія вимагає виводу азербайджанських військ з території Карабаху, яка контролюється “миротворцями” з РФ.
У той же день міністри оборони Азербайджану та РФ провели телефонну розмову. Йшлося про “ситуацію на території Азербайджану, де тимчасово розміщено миротворчий контингент РФ”. В оборонному відомстві Азербайджану поінформували, що 26 березня члени “вірменських незаконних збройних формувань” намагалися провести диверсію проти підрозділів ЗС Азербайджану.
Також в Азербайджані заявили про те, що країна не порушує умов договору від 10 листопада 2020 року, а до його порушень вдається саме вірменська сторона. За повідомленням МО Азербайджану, досі на території Азербайджану перебувають як регулярні війська Вірменії, так і “незаконні збройні формування”, що суперечить 4-му пункту угоди.
Міноборони Азербайджану закликало РФ забезпечити повне виведення всіх збройних формувань Вірменії з територій, які визнані частиною Азербайджану. Також у заяві оборонного відомства зазначили про те, аби РФ не “представляла у спотвореній формі пересування військ Азербайджану суверенною територією”. Раніше в Росії звинуватили Азербайджан у вторгненні на територію регіону, який має контролюватися “миротворцями” РФ.
27 вересня 2020 року стало відомо про обстріли в районі Нагірного Карабаху. Сторони звинувачували одна одну в збройних провокаціях.
Зокрема, міністр оборони Вірменії Давид Тоноян заявив, що Азербайджан почав повітряну і ракетну провокацію в напрямку Нагірного Карабаху.
Своєю чергою, влада Азербайджану повідомляла, що 27 вересня 2020 року близько 06:00 озброєні сили Вірменії обстріляли позиції азербайджанської армії вздовж лінії фронту. Повідомлялося про загибель і поранення цивільного населення і військовослужбовців.
Згодом влада Вірменії ввела воєнний стан і оголосила загальну мобілізацію.
Перед тим воєнний стан ввів Нагірний Карабах. Лідер невизнаної республіки Араїк Арутюнян оголосив загальну мобілізацію осіб, старших за 18 років.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв оголосив про часткову мобілізацію в країні 28 вересня 2020 року.
29 вересня у Міністерстві оборони Вірменії заявили про участь турецьких літаків в атаці на вірменські населені пункти. Туреччина заперечує свою участь у конфлікті.
На кінець дня 27 вересня 2020 року в результаті боїв вірменська армія зазнала серйозних втрат – було знищено 22 танки і іншу бронетехніку, 15 зенітно-ракетних комплексів “ОСА”, 18 безпілотних літальних апаратів, 8 артилерійських установок. Втрати вірменської сторони в живій силі склали понад 550 убитих та поранених.
У вересні 2022 року Вірменія офіційно звернулася за допомогою до РФ та країн-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). ОДКБ у відповідь вирішила направити свою місію для “оцінки ситуації, що склалася”. У ніч на 15 вересня сторони досягли домовленості про перемир’я, повідомив секретар Ради безпеки Вірменії Вірмен Григорян.
Рада безпеки ООН закликала Вірменію і Азербайджан негайно припинити бойові дії в Нагірному Карабасі і терміново відновити переговори.
3 жовтня 2020 року армія Азербайджану перейшла в масштабний наступ.
Вже 10 листопада 2020 року Вірменія, Азербайджан та РФ підписали угоду про припинення військових дій у Нагірному Карабасі, яка, зокрема, передбачає введення на територію Нагірного Карабаху російських “миротворців”.
Наприкінці листопада минулого року у Міністерстві оборони Азербайджану вкотре повідомили про порушення режиму припинення вогню у районі державного кордону з Вірменією.
6 березня в Європейському союзі висловили занепокоєння спалахом насильства в Нагірному Карабаху, що призвів до “загибелі щонайменше п’яти осіб”, закликавши розслідувати обставини.
22 травня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Єреван може визнати Нагірний Карабах частиною Азербайджану, якщо Баку гарантує права етнічних вірмен на цій території. Також Пашинян заявив про можливий вихід країни з Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) на чолі з РФ. Додавши, що це питання зараз обговорюється.
- Президент Вірменії Ваагн Хачатурян ухвалив рішення відкликати Віктора Біягова з посади постійного та повноважного представника країни в Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) на чолі з РФ.
- 19 вересня Міноборони Азербайджану повідомило про початок “антитерористичних заходів локального характеру” для відновлення конституційного ладу у Нагірному Карабаху.
- 1 серпня в Європейському парламенті заявили, що внаслідок порушення Азербайджаном міжнародних зобов’язань гуманітарна ситуація у Нагірному Карабаху посилюється.
- 15 липня представники від Азербайджану наголосили, що РФ та Вірменія не виконують угоду стосовно припинення вогню в анклаві Нагірний Карабах, через кілька годин після того, як Європейський Союз закликав країни утриматися від “насильства та різкої риторики”.
28 листопада відзначають Всесвітній день милосердя. Християни сьогодні вшановують преподобномученика Стефана Нового.
За даними синоптиків у четвер, 28 листопада, у низці областей пройдуть дощі.
Під ранок 28 листопада російські окупаційні війська завдали ракетного удару по Україні. Вибухи пролунали у кількох регіонах, під ударом вкотре опинилась енергетика.
Глави урядів Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Норвегії, Польщі та Швеції 27 листопада ухвалили спільну заяву, в якій запевнили у посиленні підтримки України найближчими місяцями.
У Франції розглядають можливість розробки балістичної ракети наземного базування з радіусом дії до 1000 кілометрів. Це питання обговорюється між командуванням Збройних сил Франції та Генеральним директоратом з озброєння.