Із 3 жовтня НБУ впроваджує режим керованої гнучкості обмінного курсу

Джерело: пресслужба НБУ

Вже з 3 жовтня Національний банк України впроваджує режим керованої гнучкості обмінного курсу, продовжуючи реалізацію Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування.

Офіційний курс визначатиметься на основі курсу за операціями на міжбанківському ринку, а не встановлюватиметься директивно НБУ, як це відбувалося з 24 лютого 2022 року.

Одначе зазначається, що Нацбанк і далі контролюватиме ситуацію на міжбанківському валютному ринку та на постійній основі компенсуватиме структурний дефіцит іноземної валюти на ринку.

Завдяки цьому курс зможе змінюватися в обидва боки: зростати та знижуватися. Банк суттєво обмежуватиме курсові зміни, не допускаючи значного послаблення чи зміцнення гривні.

Офіційний курс за режиму керованої гнучкості визначатиметься операціями на міжбанківському валютному ринку “за активної участі НБУ”.

Водночас курс на тих сегментах ринку, де мають змогу купувати та продавати валюту громадяни, встановлюватиметься за тими ж правилами, що і минулі півтора року. Зокрема мовиться як про готівковий ринок, так і про карткові курси банків.

Зауважується, що Нацбанк продовжить докладати зусиль для “мінімізації різниці між готівковим та офіційним курсами”.

Новий курсовий режим посилить стійкість української економіки та валютного ринку, сприятиме їх кращій адаптації до зміни внутрішніх і зовнішніх умов та зменшуватиме ризики накопичення валютних дисбалансів, які може генерувати тривале утримання фіксованого курсу, – обіцяють в НБУ.

Окрім цього, наголошується, що керована гнучкість курсу стане важливою передумовою для повернення до інфляційного таргетування в майбутньому.

У пресслужбі запевнили, що незмінним пріоритетом НБУ лишатиметься збереження курсової стійкості.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.

Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.

30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.

За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.