Сі Цзіньпін знову відмовив Путіну у новому контракті на постачання російського газу
Джерело: The Moscow Times
Поїздка президента РФ Володимира Путіна до Китаю та другі цього року переговори з головою КНР Сі Цзіньпіном знову завершилися без важливого рішення, що так багато років чекають у Кремлі.
Хоча Путін називав Сі “дорогим другом”, хвалив Пекін за успіхи проєкту “Один пояс — один шлях” та заявляв про “великі перспективи” двосторонніх відносин, китайські посадовці так і не підписали контракт на додаткові постачання російського газу та будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”.
Кремль просуває цей проєкт понад сім років. Тож і тепер його планувалося обговорити на переговорах ще у перший день. І попри те, що для зустрічі Путін привіз із собою велику делегацію, до якої увійшли віце-прем’єр Олександр Новак, голова “Газпрому” Олексій Міллер, голова “Роснєфти” Ігор Сєчін, одначе, домогтися згоди Сі Цзіньпіна російській стороні так і не вдалося.
Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg
Зауважується, що навесні, коли Сі Цзіньпін відвідував Москву, Путін запевняв росіян, що проєкт нового газопроводу потужністю 50 млрд кубометрів на рік перебуває у “високій мірі готовності”, обійцяючи Китаю до 100 млрд кубометрів російського газу щорічно, що у п’ять разів більше, ніж “Газпром” качає зараз. Проте, у підсумковій заяві для преси Сі не згадав про російський газ.
Китайський контракт відчайдушно потрібен “Газпрому”, який втратив європейський ринок, скоротив експорт до мінімуму з останніх років СРСР і був змушений зрізати видобуток на третину. За 12 місяців російська компанія отримала більш як 1 трлн рублів чистого збитку і витратила дві третини запасів готівки на рахунках, щоб покрити втрати та касові розриви.
- Болгарія ввела високі податки на нафтогазові підприємства, що належать Росії, аби зробити їх менш прибутковими та змусити європейських покупців шукати альтернативні варіанти.
 - Після багатьох років зосередження “Газпрому” на трубопроводах до Європи та недостатніх інвестицій у потужності зрідженого природного газу у Путіна обмежуються можливості його влади, і це стане очевидним, коли він зустрінеться зі своїм колегою Сі Цзіньпіном у Пекіні наступного тижня.
 - Російські мільярдери спонсорують найманців для війни проти України – розслідування.
 - Туркменістан застеріг Росію від спроб розширити свій вплив на ланцюг постачання природного газу в Середню Азію та Китай після того, як Росія заявила, що більше країн можуть приєднатися до її “газового союзу” з Казахстаном і Узбекистаном.
 - Європейська комісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон сказала, що блок повинен скоротити експорт російського зрідженого природного газу (ЗПГ) і прагнути повністю відмовитись від нього.
 - Прагнення Росії створити “газовий хаб” у Туреччині, щоб замінити втрачені продажі в Європу, зіштовхується з затримками через розбіжності стосовно контролю.
 
ЗМІ ознайомилися зі змістом рекомендацій для Грузії, котрі Європейська комісія оприлюднить 4 листопада. Єврокомісія закликає уряд Грузії “виявити рішуче прагнення змінити курс і повернутися на шлях європейської інтеграції”.
Російська автомобільна промисловість, котра після відходу західних автоконцернів пережила стан “клінічної смерті”, а згодом відновила виробництво у 2023–2024 роках, знову стрімко котиться донизу.
Велика Британія спорядила Україні нову партію крилатих ракет Storm Shadow, аби Збройні сили могли й надалі завдавати ударів углиб території Росії. За даними видання, рішення ухвалили, аби поповнити запаси озброєння Києва перед зимовим сезоном — у Лондоні побоюються, що в цей час Кремль посилить атаки.
Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінґбайль закликав повністю заборонити постачання російської сталі до країн Європейського Союзу. Про це політик від Соціал-демократичної партії Німеччини заявив напередодні “сталевого саміту”, котрий відбудеться 6 листопада у Берліні.
Служба зовнішньої розвідки повідомила, що Росія дедалі глибше занурюється в економічну залежність від Китаю. Сировинні проєкти на Далекому Сході та в Сибіру перетворюють регіон на ресурсну базу для Пекіна, тоді як місцеві громади дедалі частіше залишаються осторонь від обіцяних вигод.