Президентка Грузії висловила побоювання щодо політики Путіна «захисту російськомовних»

Джерело: Саломе Зурабішвілі в інтерв’ю CBSnews

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі висловила побоювання, що глава РФ Володимир Путін може використати російських ухилянтів та переселенців для активізації політики “захисту російськомовних громадян” та початку нової війни.

Тисячі громадян РФ в’їжджають в країну на автомобілях і пішки. Розтягнувшись на кілометри та прибуваючи хвилями, спершу на початку війни проти України у 2022 році, а потім у вересні минулого віку, коли чоловіки призовного віку втекли з російської військової служби.

Тож деякі грузини стурбовані тим, що прихильники Путіна також можуть увійти в країну, заклавши основу для наступного кроку Росії.

Коли Путін вдерся в Україну у 2022 році, він сказав, що це, серед іншого, щоб захистити росіян, які там живуть. Президентка Зурабішвілі побоюється, що Путін може почати подібну кампанію в Грузії.

Адже після війни Грузія стала домом для 100 тисяч росіян.

Дуже дратує, коли у вашій країні є люди, які говорять мовою ворога. І вірять, що вони вдома, — мовила глава Грузії.

Також Зурабішвілі застерегла, що можлива відмова Грузії від заявки на членство в ЄС була б “великою перемогою Росії”.

Зауважимо, парламент Грузії провалив голосування за імпічмент президентки Саломе Зурабішвілі. За відповідне рішення проголосували 86 депутатів. Опозиція Грузії звинувачує владу країни у пасивності на тлі плану РФ створити бази для Чорноморського флоту в окупованій Абхазії.

В опозиції переконані, що процес імпічменту є прагненням правлячої партії з проросійським спрямуванням зірвати надання статусу кандидата Грузії на входження до ЄС наприкінці року. Крім того, опоненти влади вважають імпічмент політичною помстою Саломі Зурабішвілі за її публічну та гостру критику “Грузинської мрії” через поновлення авіасполучень з Москвою, недостатню підтримку України та “формальне виконання 12 рекомендацій Брюсселя” для отримання статусу ЕС.

Москва готова до мирних переговорів з Україною на основі так званих “Стамбульських домовленостей”, заявив глава РФ Володимир Путін.

Під час саміту G7, президент США Дональд Трамп був “надзвичайно вражений та сповнений ентузіазму” через результати далекобійних атак України по цілях углиб території Росії. Також глава Білого дому погодився на посилення санкцій проти російського енергетичного сектору.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва більше не вважає США “об’єктивним посередником” у контексті війни проти України та звинуватив Вашингтон у посиленні тиску на Росію.

В Україні стартував перший етап трансформації Сил оборони, у межах якого запровадили нові мотиваційні контракти для військовослужбовців і цивільних.

Росія розглядає можливість імпорту бензину та дизельного пального, а також запровадження субсидій для стримування цін на тлі дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах.