Ексглаву МВС Латвії засудили до восьми років ув’язнення за шпигунство на користь РФ
Джерело: LSM.lv
Ризький міський суд ухвалив вирок стосовно колишнього депутата сейму Латвії, ексміністра МВС Яніса Адамсонса та російського громадянина Геннадія Силонова, визнавши їх винними у шпигунстві на користь РФ.
Суд засудив Адамсонса до 8 років та 6 місяців позбавлення волі з пробаційним строком на два роки. Тоді як ексспівробітника КДБ Силонова засудили до 7 років та 6 місяців позбавлення волі з пробаційним наглядом також на два роки.
У червні 2021 року Адамсонса заарештували за підозрою в шпигунстві на користь РФ. Зазначається, що депутат протягом чотирьох років міг передавати інформацію різного ступеня таємності Росії.
Зазначається, що він “систематично і цілеспрямовано” збирав і передавав через Силонова російським спецслужбам інформацію щодо підрозділів НАТО, військових закупівель Латвії, бюджету країни, поправок до законів, а також ситуації на кордоні.
Вважається, що Адамсонс зустрічався із Силоновим з 2015 року. Загалом правоохоронні органи Латвії зафіксували понад 100 таких зустрічей. Прокурор наголосив, що Адамсонс отримував кошти за шпигунство, які переводилися його доньці в РФ.
До 1992 Адамсонс служив на Далекому Сході в прикордонних військах. Після розпаду СРСР він повернувся до Латвії. У 1994 році став міністром внутрішніх справ країни. Вже 1995 року він залишив посаду і став депутатом сейму Латвії. У парламенті був членом комісії сейму з оборони, внутрішніх справ та запобігання корупції.
Довідка. Яніс Адамсонс — колишній радянський та латвійський офіцер морської прикордонної служби, політик. Колишній міністр внутрішніх справ Латвії, член кількох Сеймів. Колишній депутат XIII скл. Сейму Латвії, до осені 2023 року представляв партію “Згода”.
- 23 жовтня колишній співробітник Агентства національної безпеки США Джарех Себастьян Далке з Колорадо-Спрінгс визнав себе винним за шістьма пунктами звинувачення у спробі передачі секретної інформації Національної оборони (NDI) агенту Російської Федерації.
- Виконувача обов’язків керівника представництва Росії в Євросоюзі Кирила Логвінова вважають агентом Служби зовнішньої розвідки РФ. Бельгійська служба державної безпеки (VSSE) підозрює його у “секретній діяльності проти європейських інтересів”.
- П’ятеро заарештованих у Великій Британії болгарських шпигунів працювали на Яна Марсалека, пов’язаного з російськими спецслужбами.
- 28 серпня прокуратура Швеції висунула звинувачення проти росіянина Сергія Скворцова, у зборі інформації для російської військової розвідувальної служби РФ протягом майже десяти років.
- Громадянин Німеччини, що працював у військовому секторі, був заарештований за підозрою в шпигунстві на користь Росії.
- Польща затримала ще одного члена російської шпигунської мережі, довівши загальну кількість осіб, заарештованих під час розслідування, до 15 осіб.
Президент США Дональд Трамп заявив, що не схвалює дій російського лідера Володимира Путіна, зокрема — обстрілів мирних міст та вбивств цивільного населення. Відповідно, це була перша заява глави Білого дому після комбінованої атаки РФ по українським містам у ніч на 25 травня.
25 травня начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат звернув увагу, що під час комбінованої атаки російські війська застосували для обстрілу ракету Х-22 після тривалої паузи.
Російські війська переходять до нового етапу повітряної війни проти України, завдаючи масованих ударів сотнями дронів і десятками ракет. Зокрема у ніч на 25 травня Кремль випустив по українських містах 298 дронів і 69 ракет, — ймовірно, рекордну кількість за час повномасштабної війни.
У Генеральному штабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 25 травня. Загалом від початку цієї доби відбулося 135 боєзіткнень.
Член Палати представників, республіканець Дон Бейкон відкинув ідею мирних переговорів із Росією після чергової масованої атаки на українські міста.