ISW: заяви РФ про небажання воювати з НАТО схожі на ті, що були перед вторгненням в Україну
Джерело: Інститут вивчення війни
Слова Володимира Путіна про те, що Росія не зацікавлена у вторгненні в НАТО, нагадують заяви Кремля наприкінці 2021 і на початку 2022 року про те, що РФ не планує нападати на Україну.
Аналітики проаналізували інтерв’ю Путіна російському держканалу “Россия 1” 17 грудня, де він погрожував Фінляндії і при цьому стверджував, що РФ не має наміру воювати з НАТО.
“Заяви Путіна про його мирні наміри щодо НАТО виглядають порожніми в контексті погроз, які він сам і кремлівські експерти останнім часом висловлюють на адресу країн-членів НАТО”, – йдеться у звіті.
Так, за словами експертів, Путін спробував заперечити попередження президента США Джо Байдена від 6 грудня про те, що Росія нападе на країну НАТО в майбутньому, якщо виграє війну в Україні. Зокрема російський диктатор запевняв, що РФ не має “жодних геополітичних, економічних, військових чи територіальних причин воювати з НАТО, і що Росія зацікавлена у розвитку відносин з країнами-членами НАТО”.
“Це інтерв’ю, ймовірно, було навмисною спробою посилити зусилля Кремля, спрямовані на те, щоб представити російську військову загрозу НАТО як уявну та штучну”, – наголосили в ISW.
При цьому, на думку аналітиків, постійна риторика Кремля про ворожі наміри щодо НАТО в поєднанні з потенційним майбутнім військовим потенціалом Росії в разі перемоги РФ в Україні створюють серйозну загрозу безпеці Заходу.
Як зауважили в Інституті вивчення війни, якби Росія могла захопити Україну, то вона “могла б розгорнути свої сили аж до кордону НАТО від Чорного моря до Північного Льодовитого океану”.
- Президент Росії Володимир Путін попередив про початок “проблем” із сусідньою Фінляндією після того, як країна приєдналася до Організації Північноатлантичного договору на початку цього року.
Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.
Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.
До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.
У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.